Неділя про розслабленого
Справа добра і зла, шукання щастя - є те, що хвилює кожного, що змушує старанно, шукати спосіб, через який прагнемо уникнути лихої долі, що невблаганно насувається на нас. І вся своя воля, таке власне бачення щасливих мрій завтрашнім днем, ми часто хочемо віднести і до інших. Мова не йде про людей, чиї пороки психіки занурюють все їхнє буття в непролазну темряву, наповнюючи їхні серця заздрістю, ненавистю до тих, кому, як би їм начебто, безперестанку посміхається доля. І не радіють вони з їхніх перемог, а зловтіхою наповнюються до їхніх сусідів.
Однак переважно значначастина любить вслухатися лише про радісні події. Читаючи художню літературу або дивлячись добрий кінофільм співпереживаємо з головними героями і прагнемо для них щасливої розв'язки . Таким чином, інтуїтивно ми жадаємо того чого не вистачає нам самим в реальному житі, переповненому злом і стражданнями. З цієї причини сьогоднішня євангельська розповідь не наповнює наші душі радістю. Ми не відчуваємо внутрішнього спокою, незважаючи на благополучний кінець для паралізованого чоловіка. Опис долі цього нещасного і десятків інших хворих, які лежали в притворах купелі викликають тягар в душі, бо асоціюється з нашим повсякденним життям.
А ми ніяк не хочемо цього, ніяк не хочемо вслухатися в біль, хвороби, ворожнечу, страшні злочини, які скоюють люди одні проти інших. Ми хочемо щастя, прагнемо зробитися героями з щасливого роману, а його немає. Замість цього ми лише відчуваємо своє. Бачимо, як багато з наших знайомих паралізовані злом, ненавістю один до одного. Однак це хтось, але не ми. Своєї злоби, неправоти ми в більшості своїй не помічаємо, бо не хочемо і не вміємо вдивлятися по суті на свою поведінку і належним чином здійснювати оцінку їх, часто наше "Я" каже, що воно швидше і розумніше, воно не допускає можливості помилок, недоліків, недосконалостей. А їх у кожного з нас валом.
І розуміння цього ніяк не має погіршувати наше буття. Прагнучи підняти себе, ми не повинні примушувати себе, говорити, діяти, решт , жити як живуть т , кого ми беремо за модель заради себе. Наше буття є лише наше. Двох однакових людей немає і існувати не може. Окремий з нас - особистий і такими нас створив Батько небесний, наділивши якимись певними рисами, дарами і одночасне в чомусь обділивши. Схильність жити життям нашого ідеалу подібне доспроби носити його одяг. Вона буде на нас або завелика, або мала, в будь-якому випадку, так як на ньому, вона на нас лежати не буде.
Потрібно відкинути даремну сором'язливість, відкинути страх, що інші зрозуміють і побачать. Всі вже все бачили і знають. Не повинні скаржитися і говорити: "Господи, чому Ти не наділив мене голосом, як Карузо або талантом малювання як Рембрандта або Пікассо. Чому Леонардо да Вінчі був видатним художником і скульптуром, архітектором і інженером-механіком, ученим-винахідником, працями якого захоплюються і зараз, чрез п'ять століть, а я ніяк не можу на практиці застосувати жодного знання, мене десять років вчили в школі? "Нам немає необхідності задавати стільки питань Богу, тому що жодна людина з нас є обділеною Ним. Більшість має численні дари і не його провина, що ми не зуміли перемогти власну лінь, або, розпорошуючись на дрібниці, кидаючись у різні боки, так і не змогли використати таланти, дані нам Творцем, залишаючи паралізованими свіїм розумом і волею.
І ніколи в житті не пізно виправитися, поміняти на краще своє життя і свою долю. Тільки перше, що потрібно зробити - це визнати перед Богом, але визнати до кінця, всі свої помилкові кроки, всі особисті недосконалості. Зізнатися і пожертвувати їх Йому разом з усіма стражданнями, жалем. Господь прийме нашу покору як міцний дар.
38 років пролежав паралізований чоловік у чудодійній купелі. 38 років лежав і чекав. Здавалося б, що? Він чекав, що можливо настане час, коли відшукається якась сила, відразу, коли відбудеться зрушення води, його кине до чудодійної купелі. Він очікував чуда - і дочекався його. Син Господній прийшов і зцілив його. Але ми з вами впевнені, що і до кожного з нас Він прийде і зцілить. Та ж десятки інших залишилися спочивати у воді і не було кому їм допомогти. Не підійшов до них Ісус не сказав: "Хочеш поправитися ? Встань, візьми ложе своє та й ходи ".
Тому поки ще можемо самі, поки ще наша совість не є паралізована цілком, самі Підемо назустріч Христу. Підемо дорогою, якою йде Господь, і шлях до Нього знайдемо за допомогою Святого Письма, молитви, Праведний Літургії та Святих Тайн. І будемо впевнені, на цьому шляху ми зустрінемо Його і Він підійде і оздоровить нас.
http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/23/ ,
https://vk.com/krokdospasinnya ,
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://ok.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/
378
Обережність у висловах коментарями нижче є актуальним. Не забувайте про вічливість в розмові з живими людьми.
Список коментаріїв:
Коментарів що до замітки не знайдено!
Шановні користувачі порталу!
Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.
Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.
До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.
Дякуємо за увагу. Адміністрація сайтувологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
