Пошук по сайту

Сьогодні , 18 травня, згадуємо святу мученицю Ірину.

Свята Ірина стала християнкою в апостольську пору та прийняла хрещення від одного з учнів апостола Павла. Далі своїм життям і проповідями вона звернула в християнську віру багато людей, серед яких були і її батьки. Все її життя вона цілком віддала на служіння Богу і заради Нього вирішила залишитися дівою. Хоча християни давно вшановували св. Ірину, однак про її життя немає достовірної інформації.

Старовинні літописці розповідають, що свята Ірина жила в кінці I - поч. ІІ століття, народилася в грецькому місті Мігдоніі. Вона була дочкою македонського князя, який як і його дружина були язичниками. До хрещення Ірина називалася язичницьким іменем Пенелопа. Тато, будучи заможним князем, побудував для своєї дочки вишуканий замок, де вона жила в оточенні багатьох слуг, рабів, вихователів і вчителів. Один з її вчителів - Апеліан - був християнином, він часто розповідав Пенелопі про Спасителя Христа, про християнське вчення і давав християнські настанови.

Йшли роки і коли Пенелопа стала дорослою, батько з матір'ю почали турбуватися про її заміжжя. Саме в цей час Господь бог повністю змінив буття молодої дівчини. У її кімнаті з'явилися три птахи: голуб з оливковою гілкою, орел з вінком і ворон зі змією. Її вихователь Апеліан пояснив, що це було знамення від Ісуса Христа і розтлумачив це диво. Голуб - значить благодійність дівчат, світ, смиренність, лагідність і цнотливість. Оливкова гілка свідчить про благодать Божу, отриману під час таїнства хрещення як нагороду від Господа. Змія, яку тримав ворон, - диявола, який приноситиме дівчині смуток, скорботи і гоніння. Апеліан зрозумів, що Господь бажає бачити її своєю дівчиною, і їй доведеться перенести багато страждань заради Нього. Після цього Пенелопа вирішила назавжди відректися свого язичницького життя, відмовитися виходити заміж і все своє життя покласти на служіння Господу і поширення Його Євангелія. Вона охрестилася і прийняла ім'я Ірина, що в перекладі з грецького означає "мир, благодення".

Після того св. Ірина стала переконувати своїх батьків прийняти християнство. Мати раділа, що її дочка стала християнкою, а батько вимагав, щоб Ірина поклонялася також і язичницьким ідолам. І коли св. Ірина відмовилася від цього, то розлючений батько наказав зв'язати дочку і кинути під ноги переляканих коней. Однак коні не завдали їй ніякої шкоди, вони відразу зупинилися, але один з коней кинувся на батька св. Ірини та почав сильно топтати його, а зубами відірвав праву руку. Тоді дівчину відпустили, і вона в присутності багатьох свідків ревно молилася за батька, який повністю зцілився. Свідки цього дива - батько св. Ірини, а також багато інших осіб - відреклися від язичництва, прийняли християнство і присвятили себе служінню Господу.

Св. Ірина далі невпинно проповідувала вчення Христового Євангелія. І Седекія, новий правитель міста, заборонив їй проповідувати і поширювати християнство. Св. Ірина відмовилася виконувати його накази, і тоді правитель наказав кинути її у рів, який кишів отруйними зміями і скорпіонами. І десять днів ніщо не могло заподіяти йому ніякої шкоди. Таке диво правитель розцінив як чаклунство і наказав розрізати св. Ірину пилкою. І пила ламалася одна за одною, і тільки від четвертої пили тіло покрилося кров'ю. Тоді Седекія з насмішкою сказав: "Де ж твій Бог, коли у Нього є сила, нехай допоможе тобі". Раптом піднялася страшна буря, почалася сильна злива, багато язичників увірували в Христа і повстали проти свого мучителя.

Твердість віри, непохитність і терпіння св. Ірини звернули до Христа багато людей в її місті, а також і далеко за його межами. Ще якийсь час по тому Свята Ірина несла людям мир Христа і Його науку. У місті Ефесі Господь відкрив їй, що наближається день її смерті. Св. Ірина у супроводі свого вчителя Апеліана та інших християн пішла за місто, де були гірські печери. Ознаменувавши себе хрестом, вона увійшла в одну з печер і після цього вхід закрили. Коли на четвертий день християни увійшли в печеру, то тіла святої там не знайшли.

День пам'яті св. Ірини, що невпинно трудилася на Божій ниві і стала великим свідком віри для своїх сучасників і кожного з нас, за церковним календарем відзначається 18 травня.

https://www.youtube.com/embed/ocnFyZHrZKg

17 травня споминаємо мученицю Пелагію Тарсійську

Мучениця Пелагія, діва Тарсійска жила в III столітті нашої ери в місті Тарсі Кілікійській . Вона виховувалась в родині заможнх та знатних язичників та коли почула від знайомих їй християн повчання про Ісуса , увірувала в Нього і вирішила зберігати цнотливість, присвятивши Господу все життя. Спадкоємець імператора Діоклетіана , побачивши дівчину Пелагею, закохався в її неймовірну красу і побажав взяти її в дружину. Аледівчина сказала йому , що вона вже заручена з Сином Божим і відмовилась від земного подружжя. Така відповідь Пелагії розгнівила імператорського сина, та він все ж дав їй час,сподіваючись що вона змінить своє рішення. Тим часом Пелагія впросила свою матір відпустити її до своєї годувальниці, яка виховувала її в дитинстві, таємно сподіваючись знайти єпископа Тарсійского Клінон що втік в гори під час переслідування на християн, і прийняти від нього святе Хрещення. У сні Пелагії з'явився лик єпископа Клінона і цей лик наче закарбувався і її голові. Свята Пелагія вирушила до годувальниці на колісниці, в багатих шатах і в супроводі цілого почту слуг, як побажала того її матір. Назустріч Пелагії за особливою вказівкою Божою вийшов єпископ Клінон. Пелагія відразу впізнала єпископа, лик якого з'явився їй у сні. Вона впала до його ніг, просячи хрещення. По молитві єпископа із землі вийшло джерело води. Єпископ Клінон хрестив святу Пелагію, під гчас таїнства з'явилися Ангели і покрили обраницю Божу світлим покривалом. Причастивши благочестиву діву Святих Таїн, єпископ Клінон підняв разом з нею молитовну подяку Господу і відпустив її . Повернувшись до слуг, що чекали її, дівчина починає проповідувати їм Христа, і багато хто з них навернулися й увірували. Вона намагалася навернути до віри в Христа свою матір, але матір послала сказати царському синові, що Пелагія християнка і не бажає бути його дружиною. Хлопець зрозумів, що Пелагія для нього втрачена, і, не бажаючи віддавати її на страждання, особисто пронизав себе мечем.

У той час матір Пелагії злякалася гніву імператора, зв'язала дочку і відвела її на суд до Діоклітіана як християнку і уявну винуватицю смерті спадкоємця престолу. Імператор зачарувався незвичайною красою дівчини і намагався відвернути її від віри в Христа, обіцяючи їй усілякі земні блага і обіцяючи зробити її своєю першою дружиною. Однак вона з презирством відкинула пропозиції царя ​​. Тоді Діоклітіан засудив Пелагію до спалення в розпеченому відлитому мідному волі. Не дозволивши катам доторкнутися до свого тіла, вона сама, поклавши на себе хресне знамення, з молитвою увійшла в розпечену піч, в якій тіло її розплавилося, як миро, наповнивши все місто пахощами а кістки праведної Пелагії залишилися у вогні неушкодженими і були викинуті язичниками за місто. Тоді з пустелі прийшли чотири леви і сіли біля кісток, не допускаючи до них ні птахів, ні звірів. Леви охороняли останки святої доти, поки не прийшов на те місце єпископ Клінон. Він зібрав їх і з почестями поховав. Муки і смерть святої Пелагії відбулися в 290 році. У царювання імператора Костянтина(306 - 337), коли припинилися гоніння на християн, на місці поховання святої Пелагії була побудована церква.

https://www.youtube.com/embed/OqtRoPK1DeM

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді