Пошук по сайту

18 квітня згадуємо святих мучеників диякона Агафопода та Феодула.

Агафопод та Феодул жили в часи правління жорстоких переслідувачів християнства Діоклетіана та Максиміана. Обидвоє служили при храмі Агафопод був дияконом а Феодул читав. Агафопод був в старечому віці , Феодул же був юнаком.
Вон жили хритиянським побожним життям. Одного разу Феодулу наснилоь що хтось від кого сіяло світлом щось дав йому.Феодул прокинувся а в руці його був перстень з зображенням Христа. Юнак сприйняв це не інакше як знак того що йому судилось померти мученицькою смертю.
Відомо також що за допомогою цього перстня з зображенням Ісуса він зцілив немало людей.
Коли імператор Діоктиліан наказав переслідувати християн багато хто переховувався але не вони, вони продовжували проповідувати Христове слово.
Місцевий правитель почув про зухвалість цх двох і наказав схопити їх та привести до суду.Коли ж прийшли вони правитель побачив, що Феодул ще зовсім юний тож вирішив хитрощами переконати його стати язичником.
Феодул не приставав на його вмовляння і навіть відповів що йому шкода правителя бо прирікає себе на вічні муки, правтель поставив йому вибір або хороше, заможне життя або смерть.Феодул відповів, що не боїться смерті бо його чекає життя вічне.
Втративши всяку надію на навернення Феодула до язичництва він прийнявся переконувати Агафопода, і навіть збрехав що йоготовариш Феодул вже зрадив християнство і погодився на поклоніння ідолам. Та Агафопод не повірив йому бо добре знав свого товариша і був певен в його відданості Христу.
Правитель не бачучи жодного результату вирішив кинути їх до вязниці де вони весь час молились і навіть привели до християнства багато людей.
Сторож вязниці про це доповів правителю і той знову привів їх на суд.
Їх знову переконували знову відректися від віри Христової,показували людей що відріклися і які поклонялися ідолам та Феодул не приставав ні на вмовляння ні на погрози а сказав йому – ось моє тіло роби з ним що хочеш та я не зраджу віри. Це розізлило правителя і він вже було наказав стратити Феодула та юнак почав молитися і правитель знову закрив їх обох в вязниці.
Там мученикам наснився сон, що предвіщав їх кору мученицьку смерть.Зранку їх покликали до правителя, та після того вони сказали що є християнами і за Господа готові перетерпіти всякі муки Фаустин наказав привязати до них камені та кинути у море. Спершу у море кинули Агафопода а за ним і Феодула. Їх тіла вже без каменів та без жодних мотузок викинуло на берег. Вони були у світлих одежах. Християни що побачили їх тіла забрали їх та поховали.

https://www.youtube.com/embed/_gsCYsN2M7U

17 квітня споминаємо преподобного Йосифа Піснеписця

Йосиф народився на острові Сицилія в побожних батьків. За кілька років ця сім’я рятуючись від навал варварів втікає до Пелопонесу. Там же, досягнувши пятнадцятирічного віку, Йосиф вирішує піти у монашество і зібравши речі йде до Фессалонік і вступає до монастиря.
Через свій добрий і благочестивий характер він стає улюбленцем усієї братії монастиря і скоро його освячують у пресвітери.
Коли до обителі цієї завітав Григорій Декаполіт то звернув увагу на цього юнака і вирішив взяти його з собою в Константинопіль де згодом і поселилися вони при церкві двох святих.
Це було в часи коли імперією правив жорстокий іконоборець якого звали Левом Вірменином.
Як Григорія так і його молодого товариша Йосифа дуже турбувало те, що іконоборча єресь дуже розповсюджувались тож виходили вони на площі і проповідували вони там слово Боже, захищаюч ікони та викривали єресь імператора та патріарха. Та все було даремно. Тоді вони та інші священники надумали попросити допомоги у Папи, який ніяк не залежав від імперії і зміг би допомогти православній церкві.
Для подорожі було обрано саме Йосифа,адже він був неймовірно стійким а також добре володів красномовством. Та на жаль під час подорожі до Риму Йосифа схопили араби і закрили його в темниці де він перебуваючи 6 років багато страждав аж поки в різдвяну ніч 820 року по Різдві Христовім йому не зявився святий Миколай Марликійський.
Святий повідомив йому що імператор-іконоборець помер і всі переслідування скінчилися.
Також святий дав йому сувій і сказав щоб той його проковтнув а слова з нього проспівав і щойно Йосиф це зробив як кайдани, що були на ньому,впали а двері вязниці самі відчинилися. Він вийшов і опинився на шляху, що вів до Константинополя.
Прийшовши в місто він не застав живим Григорія Декаполіта а лиш учня його Івана,що також скоро представ перед Господом.
Через деякий час він поставив церкву імені Миколая і поховав там мощі Григорія та Івана.
Якось до нього потрапили мощі і святого апостола Варфоломія і він вирішив поставити храм в його честь та дуже побивався що не має ніяких пісень щоб прославити його а сам він не наважувався їх створювати. Протягом сорока днів він мучився,молився та плакав та тут зявився йому апостол цей і поклавши на груд Євангеліє сказав йому що відтепер він може створювати церковні пісні.
Та тут знову до влади прийшов іконоборець-єретик. За протистояння іконоборству його було вигнано на одинадцять років до Херсону. Повернувся він вже після того як на престол зійшла імператриця Теодора і навіть отримав певну роботу при Софійському соборі. Правда ненадовго, бо після відкриття позашлюбних стосунків брата імператриці Варди його знову було вигнано. Повернули його аж по смерті Варди.
За сприяння патріарха Фотія він був поставлений духовником кліру константинопільського, де прослужив аж до своєї смерті у 883 році, яку передбачив за кілька днів до неї.
Перед смертю він безнастанно молився.

https://www.youtube.com/embed/0KhTsMkA52g

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді