Пошук по сайту

Святий пророк Мойсей Боговидець

Мойсей, найбільший із старозавітних пророків, жив приблизно 1500 роках до Різдва Христового. У дитячому віці він дивним чином був врятований Всевишнім, Який присвятив йому бути ватажком і рятівником єврейського народу від рабства в Єгипті.

Згідно веління єгипетського короля, який боявся розмноження єврейського народу, вбивати єврейських немовлят чоловічої статі, Мойсей не тільки не помер спільно з іншими, але був узятий королівською дочкою з тростини, в якому місці його заховала мама. За сорок років він прожив у дворі ворога свого народу, отримав тут блискуче виховання, вивчився єгипетської мудрості, однак сердцем тужив про бідування власного народу і спрямовувався спростити його долю.

Одного разу, Мойсеєві випало бути очевидцем образи, завданої одному єврею егіптятніном, його сердце наповнилося обуренням, він, оберігаючи власного одноплемінника, вбив гнобителя. Рятуючись від помсти єгиптян, Мойсею довелося віддалитися в Мадіамську територію, і він оселився у священика Іофора, а пізніше одружився з його донькою Сепфора.

Між тим, любов до власного народу, ще більше гнобленому єгиптянами, не знесилилась в душі Мойсея. І Бог поклав на нього велику мету порятунку. Маршрутом чудових одкровень Господь навчив і посприяв Мойсеєві вивести іудейський люд з єгипетського рабства.

Бог послав 10 покарань на єгиптян, фараон зрозумів, напевно сам Господь заступається за гноблених ним євреїв, і дозволив їм, за допомогою Мойсея, вийти з Єгипту.

Через деякий час, він передумав і на голові війська погнався за євреями, однак ті встигли дійти по Червоного моря. Фараон з усім власним військом згинув в морських хвилях, які розступилися лише для такого, щоб випустити іудейський люд, що відправився в Землю Обітовану.

Перехід ізраїльтян «до суші посеред моря» був святковим витоком дивовижних речей, які супроводжували їх подорож в пустині: то Господь годував їх манною з неба, то давав воду з кременю, то допомагав у боротьбі з ворогами. Особливо важливою подією під час мандрівки був дар євреям Закону (10 заповідей) на Синайській горі, а також спорудження скинії і введення священства.

Попри всі благодаті, які Бог дарував обраному народу, євреї нерідко виявлялися невдячними, безхарактерними, нарікали на Господа і в тому числі і відходили від віри.

Тоді промовив до Мойсея Господь: «Я бачу люд цей, прольється Моя лють на них, і знищу їх».

Мойсей став прохати Бога вибачити гріхи його землякам, і не сердитись, і Господь почув його молитви.

https://www.youtube.com/embed/UOqdOp4I0CY

Священномученик Вавила і з ним три Урван, Прілідіан, Епполоній і мама їх Христодула

Священномученик Вавила і з ним три Урван, Прілідіан, Епполоній і мама їх Христодула здобули мученицьку кончину при Декіі (249 - 251). Під час власної присутності в місті Антіохії правитель зробив велике свято в честь язичницьких богів. Одночасно з цим невинний і благочестивий єпископ Антіохійський Вавила скоював в храмі Священну літургію; він молився за власну паству і вчив її хоробро терпіти всі випробування Христа. Після огидного ідолослужіння Декій, бачити виконання Священних Таін Евхарістії, прийняв рішення зайти до церкви і власним відвідуванням зганьбити Святиню Господню. Про це доповіли єпископу, і він, не бажаючи пустити грішника до церкви Всемилостивого Бога, вийшов йому назустріч і зупинив його на порозі церкви. Правитель спробував підійти до церковних дверей, але святий Вавила рукою відштовхнув його, і правитель змушений був відмовитися від власного плану. Він бажав помститися святому, однак, бачачи багато християнин, передумав.

На іншій день обурений правитель віддав наказ спалити християнську церкву, а єпископа Вавіла привести до нього. На питання про те, яке мав святий право образити монарші амбіції, не впустити правителя до церкви і не проявити йому належне поклоніння, святий єпископ відповідав: "Якщо хтось бунтується проти Господа і бажає нанести образу Його святині, той ніяк не тільки шляхетних почестейне отримає, але робиться противником Бога".

Правитель затребував, щоб святий єпископ вклонився богам його і таким чином відкупив гріх, а по іншому він буде страчений, проте, упевнившись, що страждалець залишається жорстким у власній вірі, віддав наказ воєначальнику Вікторину одягнути на нього тяжкі ланцюги і з соромом вести містом. Та напевно святий страждалець відповідав: "О, правитель, для мене дані ланцюги як почесть, як для тебе твоя найвища корона, а муки через Христа для мене приємні, як мила тобі твоя королівська адміністрація; погибель через Вічного Царя для мене бажана, як для тебе твоє життя".

На суді спільно з єпископом Вавилов перебували три молодих брата, які не залишали його і в найбільш важкі хвилинки. Побачивши їх, правитель поставив запитання: "Чиї діти?" "Напевно мої духовних чад, - відповідав святий, - я їх відродив благочестям, вигодував настановою, виплекав настановами, і ось в маленькому тілі перед тобою великі мужі й абсолютні християни. Перевір і побачиш".

Правитель спробував всі методи спокусити молодих людей і їх матір Христодулу до зречення від Христа, однак даремно. Тоді в люті він віддав наказ нанести будь-якому з них подряпини по кількості їх років. Молодшому зробили 12 ран, іншому - 10, а третьому - 7. Відпустивши матір і дітей, прислужник знову викликав святителя, він бажав обдурити його, сказавши, що його діти відмовилися від Христа. Але дана єресь була тут же розкрита і не принесла йому успіху. Тоді він в люті наказав привісити всіх страждальців на колоді і став палити їх полум'ям. Бачачи стійкість і мужність святих, правитель, засудив їх на мученицьку смерть чрез усікновення клинком.

https://www.youtube.com/embed/uJzepkxQM-8

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді