18 червня - святого мученика Доротея, єпископа Тирского
Святий Дорофей був єпископом Тирським граду в часи Діоклетіяна, нечестивого короля римського. Навалилося тоді на християн шалене гоніння, і покинув святий Доротей престол свій, і переховувався по невідомих місцях. Коли запанував Великий Костянтин і тишу прийняла Христова Церква, святий Доротей знову до Тиру прийшов на престол власний. І пас чудово стадо словесних овець, майже всіх з ідолопоклонницького блуду приводячи до Всевишнього. І продовжилося життя його до Юліана зрадника". Коли той прийняв королівство, спочатку не переслідував відкрито Церкви, а таємно наказував однодумним дворянам своїм, що землями володіли, виснажувати і вбивати християн. Дорофей ж святий, бачачи знову тортури великі, які нечестиві надають вірним, знову покинув престол Тирської Церкви, уникаючи рук ката і даючи місце гніву: Господь наказав був не віддавати себе біді, очевидно знаходить від гнобителів, щоб бігати від них: "Коли, - розмовляв, - женуть вас у граді цьому, бігайте в іншій". Тому вийшов з Тиру та прийшов в Тракия, та й там ідослужітелів не уникнув: Бог покликав його до вінця мученицького. В Удському граді зловили його Юліан князь. Майже всі рани дістав і різні муки зазнавши, передав в тортурах блаженну душу свою в руки Христа Господа. Старенький був дуже: мав від народження власного 100 сім років. Залишив після себе листи різні, Церкві необхідні, грецькою і латинською мовою - знав обидві ці мови чудово, в мудрості ж духовній і зовнішній абсолютній перебував. І написав житія пророків, і апостолів, і другі корисні слова і сказання, на даний момент же сам записаний в книжці життя перебуває з тими святими.
http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/79/ ,
https://vk.com/krokdospasinnya ,
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://ok.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/9UctwMX6zmU
17 червня - святого Митрофана, патріарха Константинопольського.
В це число Церква Свята віддає честь пам'яті святого Митрофана, патріарха Константинопольського.
Праведний батько наш Митрофан жив в роки великого Костянтина, першого царя християнського. Син Дометіяна, римлянина, який був з царського роду, так як Дометій був братом Прова, який раніше був царем римським. Той Дометій розсудливий був, та побачивши красу і блуд ідолопоклонницький і пізнавши праведну і справжню віру християнську, відрікся оманливих богів і повірив у істинного Бога, Господа нашого Ісуса Христа. А тому, що в той час велике в Римі відбувалося нечестя куміробісся і наповнених незліченних християн щоденне винищення, - Дометій залишив Рим і прийшов із двома синами своїми, Провів і Митрофаном, до Візантії. Був тоді у Візантії єпископ Тит, чоловік богоугодний і праведний. При ньому Дометій з синами своїми жив, повчаючись у вірі Христовій і в законі Господньому й у добродійному бутті наставляючись. Єпископ, бачачи його, всім серцем і всією душею до Христа приєднався, духом горів і Господу підкорявся, долучив його до кліру церковного і поставив пресвітером.
Коли єпископ Тит преставився до Господа, прийняв після нього престол Дометій. Після кончини блаженного Дометія-єпископа прийняв престол святительський син його Пер. Після перестановки ж і Прова цього святого Митрофана, сина Дометія, а брата Прова, на престол візантійського архиерейства звели.
Прийшов великий Костянтин-цар в Тракійська край і у Візантії був, бачив цього святого Митрофана і розмовляв з ним, дізнався, що він великий угодник Божий, здивувався благодійному життю його і премудрості і полюбив його вельми. Бажаючи ж насолодитися богодухновенними словами його, привів його до Риму. Тоді захотів перенести престол особистий царський з Риму до Візантії: побачив, що місце це вельми хороше і добре бути на ньому царському граду; плодами земними щедре, при Евксінському Понте між Європою та Азією лежить, до нього ж і морем, і сушею дороги хороші. Заснував тому град великий, будівлями прекрасними його звеличив і нарік його новими іменами: і в свою честь Константинополем, і Новим Римом, і Царгородом. І його ж Митрофана зі старого Риму в новий Рим привів, і батьком своїм називав, і честь патріаршу йому серед святих отців трьохсот вісімнадцяти, які на перше, веління його царське, в Нікеї собор Вселенський скликали. І був він першим патріархом Константинопольським. Ніяк не зміг же святий Митрофан, перший патріарх Константинополя, Нового Рима, на собор той сам прийти по старості своїй і тілесній немочі. Послав замість себе єпископа свого Олександра, чоловіка чесного і святого, і старого, багато праць за мир церковний в Тракії і Іліріка підняв. Він на соборі тримав місце патріарха свого Митрофана і проти Арія боровся. Коли закінчувався Вселенський той собор, богобоязливий цар великий Костянтин просив усіх святителів піти з ним до святішого патріарха Митрофана, відвідати його хворого, на смертному одрі. І коли всі з царем до нього у вихідний день прийшли і бесіда була, сказав цар до святого: "Бачу тебе, всечесний отець, виснаженого старістю і хворобою, прошу тому тебе, скажи і покажи нам, після тебе пастирем стада хто бути гідний". Праведний Митрофан з радісним обличчям царю відповів: "Істинно Дух Святий зараз говорить устами твоїми, я про це сім днів думаю. Відкрив Господь бог, через десять днів піду звідси. Має після мене прийняти престол співслужник мій Олександр, гідний воістину обрання і дару Святого Духа. А після нього Павло, він зараз читець, престолу спадкоємцем має бути". Поглянувши на божественного Олександра, патріарха Олександрійського, сказав йому: "І ти, брат, кращого після себе спадкоємця залишиш". І, взявши за руку архідиякона його Афанасія, сказав: "Ось хоробрий воїн Христовий, він після тебе спадкоємцем буде, і не тільки разом з братом моїм Олександром проти нечестя арианскую твердо стане, але й у великі подвиги увійде. І великі з мужнім Павлом чекають його страждання". Так святий про майбутнє прорік і через десять днів з одкровення Господнього помер у світі, місяця червня в 4-ий день, проживши всіх років від роду сто сімнадцять. Зараз же в нескінченному живе житті, стоячи перед престолом Архиєрея Великого, що на небесах - Христа, Спасителя нашого, Йому слава навіки. Амінь.
Згідно з «Житія святих» Димитрія Туптала (Ростовського).
http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/78/ ,
https://vk.com/krokdospasinnya ,
https://www.facebook.com/krokdospasinnya ,
https://ok.ru/profile/533438398557 ,
https://twitter.com/krokdospasinnya ,
http://blog.i.ua/user/6200557/ ,
https://www.youtube.com/embed/hdYgpxzSWnM
Шановні користувачі порталу!
Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.
Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.
До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.
Дякуємо за увагу. Адміністрація сайтувологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер: