26 квітня, Священномученик Артемон, пресвітер Лаодикійський (303). Священномученик Артемон, пресвітер Лаодикійський, народився в першій половині III-го століття в Лаодикії Сирійській від християнських батьків. З юних років він присвятив себе служінню Церкві. У 16-річному віці святий був поставлений читцем і в цьому званні трудився протягом 12 років. За ретельність до Божественних служб святитель Сисиній звів його в сан диякона. З такою ж ревністю і старанням святий Артемон виконував це служіння протягом 28 років, після чого був рукопокладений в пресвітера. У цьому сані святий Артемон служив в Церкві Божій 33 роки, проповідуючи християнську віру серед язичників. Коли імператор Диоклитіан (284 - 305) почав жорстоке гоніння на християн, святий Артемон був уже старим. Імператор видав указ, щоб усі християни принесли жертви ідолам. Святитель Сисиній, дізнавшись про швидке прибуття в Лаодикійську область воєначальника Патрикія, разом зі священиком Артемоном проник до храму богині Артеміди. Там вони розбили і спалили ідолів. Потім святитель Сисиній і святий Артемон зібрали паству в церкві і гаряче переконували християн залишатися твердими у вірі і не боятися погроз мучителів. Прибувши до Лаодикії, Патрикій влаштував п'ятиденні торжества на честь язичницьких богів, а потім попрямував до храму Артеміди для принесення жертви. Він дізнався, хто зруйнував капище, і з загоном воїнів попрямував до церкви, де молилися християни. Не дійшовши до церкви, Патрикій відчув раптовий озноб, а потім жар, так що його довелося, ледве живого, внести до найближчого будинку. "Християни прокляли мене, і це їх Бог мучить мене", - сказав він наближеним. Благання Патрикія до ідолів не полегшили його страждань. Він послав гінця до святителя Сисинія і просив його допомоги, обіцяючи в подяку зробити золоту статую єпископа. Святитель відповів: "Золото твоє нехай буде з тобою, а якщо хочеш зцілитися, увіруй в Христа". Патрикій злякався смерті і оголосив, що вірує в Христа. За молитвами святителя Сисинія хвороба залишила його. Але чудо не змінило черствої душі язичника. Хоча він не торкнув святителя Сисинія, проте вирушив виконувати імператорський указ до інших християн в місті Кесарії. По дорозі він зустрів старця, за яким йшли попарно шість диких ослів, і два оленя. Це був священик Артемон. На питання Патрикія, як він зміг повести за собою диких звірів, святий Артемон відповів, що Христовому Імені кориться все в світі і для істинної віри в Христа немає нічого неможливого. Патрикій дізнався від язичників, що зустрінутий на шляху старець - той самий Артемон, який зруйнував капище Артеміди. Він наказав схопити його, і відвести до міста Кесарії. Святий Артемон без страху послідував за воїнами, а тваринам наказав іти до святителя Сисинія. Один з оленів отримав від Бога дар слова і розповів святителю, що трапилося зі святим Артемоном. Святитель послав йому в Кесарії благословення та просфору через диякона. У Кесарії Патрикій викликав святого Артемона на суд і став примушувати його принести жертву в капищі Асклепія. У тому капищі жило безліч отруйних змій. Жерці ніколи не відкривали дверей, не принісши попередньо жертву ідолу. Але святий Артемон, закликавши Ім'я Ісуса Христа, без всякого страху увійшов до храму і вивів звідти безліч змій. Язичники кинулися тікати, але святий зупинив їх і своїм подихом повбивав змій. Один з віщунів, Віталій, увірував у Христа і просив святого Артемона хрестити його. Патрикій думав, що святий Артемон повбивав змій ворожбою, і знову почав допитувати його і катувати. У той час до Кесарії прибіг олень, що говорив зі святителем Сисинієм. Олень став лизати стопи мученика, а потім, знову отримавши від Бога дар слова, викрив Патрикія, передбачивши йому швидку смерть у киплячому казані. Патрикій злякався, що дива, що здійснюються святим Артемоном, привернуть до нього ще більше народу, наказав стратити його. Величезний котел наповнили киплячою смолою. Воїни повинні були кинути туди святого Артемона. Але коли Патрикій під'їхав на коні до котла, бажаючи перевірити, чи кипить смола, обидва Ангели у вигляді орлів схопили і кинули його в казан, а мученик Артемон залишився живим. За молитвою святого з землі вийшло джерело, в якому він хрестив жерця Віталія та багатьох язичників, що ввірували в Христа. Наступного ранку святий Артемон причастив новохрещених Святих Тайн. Єпископ Кесарійський прийшов вітати святого Артемона. Він зазначив місце, де страждав мученик, і згодом заснував тут церкву. Багато хто з охрещених були висвячені на дияконів і священиків, а Віталій поставлений єпископом Палестинським. Священномученик Артемон, за покликом Божественного голосу, пішов з проповіддю Євангелія до Асії, в селище Вулі. По дорозі його забрав Ангел і переніс у відкрите йому у видінні селище. Там він багатьох навернув до віри в Христа. Язичники схопили святого і відсікли йому голову (+ 303).

Зарвани́ця — село Теребовлянського району Тернопільської області. Розташоване на заході району, на лівому березі річки Стрипа. Центр сільради, якій також підпорядковане село Сапова. До Зарваниці приєднано хутір Раків Кут. Поштове відділення — Вишнівчицьке. Для християн усього світу Зарваниця добре відома чудотворною іконою і цілющим джерелом, біля якого з'являлася Божа Матір. Зараз на цьому місці споруджено Зарваницький духовний центр — комплекс церковних споруд з Собором Зарваницької Матері Божої, що належать Українській греко-католицькій церкві. Легенда про заснування Один із київських ченців чудом врятувався від ворожих наїзників і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. Довге скитальство та нестерпний голод так знесилили його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцина: оповита чарівним серпанком долина, погаптована різнобарвними квітами і освітлена дивним сяйвом. В його блиску з'явилася Мати Божа з двома ангелами, які мали в руках білі лілії. Чернець упав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона із усміхом подала йому в руки край свого омофора. Пробудившись, побачив чудову долину, оточену віночком густого лісу. Раптом у росяній траві засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним промінням ікона Пресвятої Діви Марії з малим Ісусом на руках. Чернець пригадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, назвав Зарваницею. Згодом він збудував біля кринички каплицю і примостив у ній ікону Богоматері. Сюди, почувши про чудо, почали приходити люди і поселятися. З роками у затишному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця.

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді