Почитання Пречистої Марії З давна почитання Пречистої Матінки нашої Марії є доволі великим людським ділом на протязі десятиліть. Але чому саме Матінка Божа така близька до нас? Мабуть тому, що ми на підсвідомому рівні вважаємо її своєю ніжною матусею, яка завжди готова підставити нам своє духовне плече. Ми не праві але матінка пробачить та допоможе. Але як вона сумує коли ми грішимо. Не раз читаємо з історій про святих як Причиста Діва Марія давала вказівки тому чи іншому святому показуючи своє незадоволення його діями. Прогрішив і Марія про це нагадала. І роки розкаяння для святого, затвор, молитви із сльозами. Але це святі, чисті люди. А що буде з нами якщо їм такі натяки. Ми це розуміємо, але в турботах часто пливемо течією життя, що є не дуже таки вічним. Матінка Божа по світі явилася і являється по світу несучи послання. Послання для нашого спасіння. Ми як не розумні діти не раз ігноруємо ці послання а часто перекручуємо для свого душеного спокою. Та наша матінка наш любить. Зарваниця про це нагадує. Нас не досконалих та кожен день підштовхує до дій. А Вшанувати її — Марію, можемо дуже просто. Йдеш на роботу і бачиш жебрака подай йому допомогу, запитай чи не голодний чи може хоче чогось теплого в холод. Це маленьке діло — але є вшануванням. Молитва це добре але коли вона дає хоча б такого роду плід — плід покаяння та розуміння то це і є почитанням Пречистої Діви Марії. https://www.youtube.com/embed/Ir5_QSvt19I
380
Доброго дня. Мене звати Надією і я б дуже хотіла з вами поділитися історією мого життя. Я вийшла заміж досить рано, 19. Ми з чоловіком, Петром познайомилися на дні народженні нашої спільної знайомої. Трохи випили шампанського , забули про час і тому коли вже треба було йти по домівках Петро запропонував мене провести. Весь наступний рік він поводився як справжній джентльмен-квіти, цукерки, прогулянки під зірками . Я була така закохана що коли він мені освідчився не думаючи ні хвилини відразу погодилася стати його дружиною. Дивно та після весілля нічого не змінилося, Петро як і завше був лагідний і люблячий,побут зовсім не впливав на наші стосунки от тільки чим далі тим частіше він сумував — в нас ніяк не появлялись діти. Куди ми тільки не ходили , що тільки не робили - результату не було. Вдома згодом почалися сварки. Ми почали звинувачувати одне одного, віддалились, доходило до того що ми навіть спали в різних кімнатах і за кілька днів могли не обмовитись і словом. Одного дня Петро прийшов і сказав що хоче розлучитись. Я його звісно розуміла -кому ж потрібна жінка , яка за кілька років подружнього життя не змогла подарувати чоловікові дітей та на серці було так гірко, пам'ятаю як проридала всю ніч в пустій квартирі. Він тоді пішов , зібравши речі взяв і пішов. Більше ми тоді не спілкувались. Нас розлучили швидко, все ж дітей не було та й ділити нам було нічого. Я продовжувала працювати, та й він теж. Кожен жив своїм життям, рівно доти поки одного літнього дня керівництво не зобов'язало всіх нас пройти медичне обстеження. Я пройшла всіх, окрім гінеколога.Я ще тоді сперечалася з подругами бо а навіщо це мені?Хворіб в мене ніяких бути і не може а зрештою - які в мене можуть бути скарги. Та лікарка таки змусила мене сісти на крісло, та тільки глянула на мене і змусила відразу з нього злізти. -щось не так?-спитала я її. Лікарка посміхнулася і почала мене вітати з майбутнім поповненням. Я думала вона божевільна і мало не прямо вказала їй на це та лікарка вперлася і твердила що вона права. Я розсміялася та щоб довести свою правоту лікарка повела мене на ультразвук. Коли я почула стукіт сердечка своєї доньки- замало не здуріла.Це було диво, справжнє диво від якого я не могла прийти до тями. Лікар навіть роздрукувала мені знимку доньки і я з тією знимкою пішла до свого Петьки на роботу. -ти жартуєш!-кричав він розглядаючи знимку,-це точно моє? Звісно сумніви були та й вони розвіялися після народження Катрусі. Донька вилитий батько. Одного вечора бавлячи доньку чоловік глянув на мене і спитав -Надю,а що ж помогло?ну ти ж пригадуєш як ми ходили по лікарях і кожен розводив руками?що ж помогло? І в якусь мить в його очах аж посвітліло. -а памятаєш як в коридорі тої клініки була одна старша медсестра.Вона тебе тоді втішала і дала тобі якийсь маленький образок, а потім ми молилися до нього і просили за дитинку.От тільки я не памятаю що то був за образок. Я згадала, що поклала його в медкартку і чимдуж побігла на її пошуки. На образку було написано що то ікона Зарваницької Божої Матері . -Це справжнє чудо-сказав мій чоловік. Катрусю ми хрестили в Зарваниці і з того часу часу часто їздимо туди а ще недавно в нас появилась велика ікона .Раніше ми не так часто молились та зараз розуміємо-щира молитва може допомогти у всьому. https://www.youtube.com/embed/9tfqv1uaC6o
385
Шановні користувачі порталу!
Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.
Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.
До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.
Дякуємо за увагу. Адміністрація сайтувологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
