21 травня також споминаємо Івана Богослова Святий Апостол і Євангеліст Іван Богослов займає особливе місце в низці обраних учнів Христа Спасителя. Часто в іконографії апостол Іван зображується лагідним, величним і духоносним старцем, з рисами цнотливої ​​ніжності, з печаткою досконалого спокою на чолі і глибоким поглядом споглядальника невимовних одкровень. Інша основна родзинка духовного вигляду апостола розкривається чрез його викладання про любов, через яке йому згідно вищості дано назву Апостола любові. Дійсно, любов'ю пронизані всі його писання, головна ідею яких об'єднується до думки, що Господь в власне створення влюблений (1 Ін. 4, 8). Він стає переважно на проявах невимовної любові Господа до світу і людини, до любові власного Священного Учителя. Він безперервно наштовхує учнів до обопільної любові. Служіння Любові - цілий життєвий шлях апостола Івана Богослова. Йому були характерні спокій і безодня споглядання в поєднанні з гарячою правильністю, тепло і безкрайня любов із запалом і в тому числі з якоїсь різкістю. З коротких вказівок Євангелістів відомо, що він володів в найвищому прояві гарячою натурою, серцеві пориви його іноді доходили до таких буйних ревнощів, що Ісус зобов'язаний був пом'якшувати їх, як незгодні з духом новоспеченого вчення (Мк. 9, 38 - 40; лк. 9; 49 - 50: лк. 9, 54 - 56) і іменував апостола Івана і його рідного брата Якова "синами грому" (Воанергес). У той час він відкриває рідкісну сором'язливість і, незважаючи на особливий стан посеред апостолів як вихованця, якого обожнював Ісус, він не видавався з ряду інших вихованців Спасителя. Відмітними рисами його вдачі були уважність і вразливість до подій, пройняті вузьким відчуттями покори і волі Божої. Придбані зовні спогади зрідка з'явилися в його слові або діянні, однак швидко і поглиблено проникали у внутрішнє життя святого Апостола. Постійно проникливий до інших, він переживав серцем про тих які гинули. Апостол Іван з побожним трепетом слухав богодуховні вчення власного Вчителя, сповнений благодаті і правди, в чистій і піднесеній любові розглядаючи Божествинність Сина Божого. Ні одна подряпина із життя Христа Спасителя не вислизнула від чуйного погляду апостола Івана, жодне явище не минуло, не залишивши глибокого відбитку в його пам'яті, бо в ньому сконцентрувалася вся повнота і єдність людської персони. Такою цілісністю володіли і ідеї апостола Іоанна Богослова. Для нього не було роздвоєності. Обравши шлях служіння Христу, він до кінця життя здійснював його з повнотою та необмеженю послідовністю. Апостол Іван каже про всецілу лояльністи Христа, про заперечення життя в Ньому, тому і гріх розглядається ним не як безсилля і розладнаність людяною природи, а як злобне, як негативне правило, зовсім протилежне добрій справі (Ін. 8, 34; 1 Ін. 3, 4; 1 Ін. 3, 8 - 9). Співвідносно з поглядами, дозволено бути із Христом або з бісами, середнього, смутного стану існувати не може (1 Ін. 2, 22; 1 Ін. 14, 3). Тому він працював на Бога з безроздільною любов'ю і самовідданістю, відхиляючи всі, що належить споконвічному противнику людини, противнику правди і родоначальнику єресі (1 Ін. 2, 21 - 22). Чим сильніше він обожнює Христа, тим сильніше ненавидить антихриста; чим більше він обожнює правду, тим більше терпіти не може єресь, - світло ліквідує тьму (Ін. 8, 12; Ін. 12, 35 - 36). Цим проявом внутрішнього полум'я любові він говорив з особливою міццю духу про Божество Ісуса Христа (Ін. 1, 1 - 18; 1 Ін. 5, 1 - 12). Правда відображена в його розумі і слові, така наче він відчуває і сердцем пізнає її. Він бачить нескінченну Правду і спостерігаєїї, так наче передає власним улюбленим дітям. Євангеліє апостола Івана знищує рубіж між реальним і прийдешнім. Стежачи істиннее, тимчасове, він не стає на ньому, а переносить власний погляд до нескінченного в минулому і до нескінченного в майбутньому. І тому він, закликаючи до святості життя, святково проголошує, що "будь-який, породжений від Бога не згрішить" (1 Ін. 5, 18; 1 Ін. 3,9). У спілкуванні з Всевишнім справжній християнин співпричетний життю Священному. Так галилейский рибалка, нащадок Зеведея, став Богословом, сповістив через одкровення таємницю світогляду і долі людства. Розклад богослужінь, прощі, замітки: http://www.zarvanycia.іп.укр/ Зарваниця в соціальних мережах: https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557 https://www.youtube.com/embed/TRnNrSjr2w0

21 травня ми відзначаємо велике християнське свято Вознесіння Господнього Свято Вознесіння Господнього є одним із великих свят церковного календаря, адже саме в цей день Ісус Христос, що помер на хресті за нас, людей а згодом воскрес возносться на небеса до Бога – батька свого. За Євангелієм відбувалося це на Оливній горі, що в Єрусалимі. Зараз на тому ж місці стоїть храм Вознесіння Господнього За Євангелієм це свято припадає на четвер, сороковий день по святі Воскресіння. З цього дня вірянам забороняється вітатися Христос Воскрес – Воїстину Воскрес, а плащаниці, що були у храмах ховаються. В день цього свята господині зазвичай пекли тістечка, що були виконані у формі драбинки , щоб Ісусу було легше іти до небес. Згодом ці тістечка несли до кладовищ і клали їх на могили рідних людей щоб вшанувати їх. Також свято Вознесіння є останнім терміном для посіву зернових та інших культур. Існує повір’я, що якщо цього дня панує гарна погода то й врожай буде хороший. https://www.youtube.com/embed/fSyUI9uZloE

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді