Святитель Святий Спиридон (Саламинського), чудотворець, з'явився в кінці III століття на півострові Кіпр. З дитячих років святий Спиридон пас овець, вів чисте і благочестиве життя наслідував старозавітних праведників: Давида - в лагідності, Якова - в доброті, Авраама - в любові до мандрівників. У зрілому віці святий Спиридон став батьком роду. Дивовижна доброзичливість і щире співчуття залучили до нього майже всіх: бездомні вишукали в нього житло та притулок, мандрівники - їжу і відпочинок. Через невпинну пам'ять про Господа і благі справи Бог наділив майбутнього святителя благодатними подарунками: прозорливості, зцілення невиліковних хворих і вигнання демонів. Після смерті дружини, за царювання Костянтина Великого (324-337) і його сина Констанция (337-361), святий Спиридон був обраний єпископом міста Триміфунта. У сані єпископа святитель не змінив свого способу життя, з'єднавши пастирське служіння із справами милосердя. По свідченням церковних істориків, святитель Спиридон в 325 році брав участь у І Вселенському Соборі. На Соборі святитель вступив в змагання з грецьким філософом, що оберігав Аріянську брехню (олександрійський священник Арій відкидав Божество і предвічну появу Господа Засновника Сина Божого і вчив, ніби Ісус є лише найвища істота). Звичайний стиль святителя Спиридона продемонстрував всім хворобу людяну мудрість перед Мудрістю Божою. У підсумку розмови суперник християнства зробився його ревним захисником і прийняв святе Хрещення. На тому ж Соборі святитель Спиридон заявив проти аріан доказ Цілісності Святої Трійці. Він взяв у руки цеглу і стиснув її: одномоментно вийшло з неї догори полум'я, вода потекла донизу, а глина залишилася в руках чудотворця. «Це три стихії, а цегла одна, - вимовив тоді святитель Спиридон, так і в Пресвятій Трійці - три Особи, а Божество Одне». В литі святителя Спиридона паства побачила велелюбного спасителя. Під час тривалої посухи і голоду на Кіпрі, згідно молитов святителя, падав дощ, і горе припинилося. Доброта святого змішувалася зі правосудністю згідно по відношенню до людей негідних. Співвідносно молитвами були покарані безжалісні хліботорговці, а жебраки селяни звільнені від голоду і бідності. Заздрісники обмовили одного з приятелів святителя, і той був поміщений у в'язницю і засуджений до смертної кари. Святий поквапився на суд, шлях йому перегородив повноводний потік. Згадавши, як перейшов Йордан Ісус Навин (Нав. 3, 14-17), святитель з вірою у всемогутність Божу підніс молитву, і потік розступився. Спільно з супутниками, мимовільними свідками дива, святитель Спиридон перейшов по суші на інший берег. Попереджений про подію, суддя зустрів святителя з пошаною і відпустив друга. Багато дивовижних речей зробив святитель Спиридон. Одного разу під час богослужіння в лампаді гаснуло масло, і світло стала слабнути. Святитель засмутився, проте Бог утішив його: світильник дивним чином наповнився єлеєм. Популярне чудо, коли святий Спиридон увійшов в порожній храм, повелів запалити лампади і свічки і почав прощу. Проголосивши «Мир усім», він і диякон почули у відповідь дуже багато голосів, що виголошували: «І духові твоєму». Хор даний був великий і сладкогласний. На всякій єктенії невидимий хор співав «Господи, помилуй». З церкви лунали співи і тому, до неї поквапилися знаходити люди що були недалеко. Після того, як вони наближалися до церкви, чудесний спів заповнював їх слух і тішив серця. Однак, скоро вони зайшли в храм, і не побачили нікого, крім єпископа з небагатьма церковними служителями, і не чули більше небесного співу, від чого прийшли у велике здивування. Святитель зцілив тяжкохворого правителя Констанція, говорив із власною померлою дочкою Ірою, приготовленої до поховання. А одного разу до нього прийшла жінка з мертвим дитям на руках, просячи заступництва святого. Помолившись, святитель повернув немовля до життя. Матір, вражена чудом, впала бездиханна. Однак молитвою угодника Божого повертала була до життя. Популярна ще розповідь Сократа Схоластика про те, як грабіжники прийняли рішення поцупити овець святого Спиридона: пізно вночі залізли вони в кошару, однак тут невидимою міццю виявилися пов'язаними. Скоро настав ранок, святий прийшов до стада і, побачивши пов'язаних лиходіїв, помолившись, розв'язав їх і довго переконував кинути злочинний шлях і діставати їжу правдивим працею. Пізніше, подарувавши їм вівці і відпускаючи їх, ніжно вимовив: «Нехай буде що не дарма ви не спали». Бачачи приховані гріхи людей, святий закликав їх до покаяння. Тих, хто не слухав голосу совісті та словам святого, осягала відплата Божа. Єпископ, святий Спиридон являв пастві приклад доброго життя і працьовитості: пас овець, збирав хліб. Він дуже клопотався про серйозне дотримання церковного чину і збереженні у всій недоторканності Священного Писання. Святитель вимогливо викривав священиків, які в своїх проповідях грубо споживали слова Євангелія та інших богодухновених книжок. Все життя святителя вражає дивовижною простотою і міццю чудотворення. дарованою йому від Бога. Згідно слову святителя прокидалися мертві, приборкував стихію. Коли в Олександрії Патріархом був скликаний Собор через ідоли та капища, згідно молитов засновників Храму впали всі фетиші, не рахуючи одного, самого шановного. Патріарху в видінні було сказано, що ідол даний зберігся для такого, що розказати про Спиридона Триміфунтського. Закликаний Храмом святитель сів на корабель, і в той момент, коли корабель пристав до прибережжя і святитель ступив на територію, ідол в Олександрії з усіма жертовниками впав і розбився, в той час як сповістили Патріарху і всім єпископам що прийшов святитель Спиридон. 25 грудня - пам'ять святителя Спиридона Триміфунтського Бог відкрив святителю час його кончини. Слова святого були про любов до Бога і близьким. Біля 348 року під час молитов святитель Спиридон відійшов до Бога. Поховали його в храмі в честь святих апостолів у м. Триміфунта. У середині VII століття мощі святителя перенесені до Константинополя, а в 1453 році - на півострів Керкіра в Іонічному морі (лат. Заголовок острови - Корфу). Тут, в однойменному місті Керкіра (основний град острова) і донині зберігаються святі мощі святителя Спиридона в храмі його імені (Десниця святителя спочиває в Римі). П'ять разів на рік на півострові відбувається урочисте святкування пам'яті святого Спиридона. Святитель Святий Спиридон здавна шанується. «Сонцестояння», або «розворот сонця на літо» (25 грудня), повязаний з пам'яттю святителя, іменували «Спиридоновим поворотом». Особливим шануванням скористався святитель Спиридон в старому Новгороді. У столичній церкві Воскресіння (1629) перебувають дві шановані ікони святителя Спиридона з частинкою його святих мощей. Про життя святителя Спиридона залишилися свідчення церковних істориків IV-V століття - Сократа Схоластика, Созомена і Руфіна, піддані обробці в X столітті видатним візантійським агіографом блаженним Симеоном Метафрастом. Зрозуміло що Життя святителя Спиридона, написане ямбічними віршами його вихованцем священиком Тріфілліем, єпископом Левкуссіі Кіпрської († бл. 370; пам'ять 13/26 червня). https://www.youtube.com/embed/zeG9uSEOapc

Сьогодні 27 грудня ми вшановуємо святих мучеників Тирса,Левкія, Калиника та Филимона. Святі мученики ці постраждали в часи панування імператора Деція.Один ігемон на ім’я Кумврикій що прийшов правити в їх місто був язичником.Він дуже часто вчиняв ідолопоклонство, приносив жертви язичницьким божкам та створював все нові капища для поклоніння їм. Та біда в тому що він не тільки захоплювався цим сам але їй підкупляв звичних людей або змушував жителів до цього дійства часто погрожуючи їм. Один із громадян ,що носив ім’я Левкій бачучи це дуже переживав за це,оскільки був християнином. Він досить довго мовчав на таке безчинство та одного разу не втерпів і дорікнув ігемону що той не тільки грішить проти Бога та ще й інших до цього заохочує ба навіть змушує тим самим торуючи їм дорогу в пітьму. Почувши це Кумврикій розлютився через правду сказану йому і наказав жорстоко побити Левкія. Левкій мужньо терпів побиття і катування , неустанно повторююч молитви а коли його наказали вбити через усікновення він йшов наче на шлюб а не на страту. Слава про ігемонову жорстокість розійшлась навсебіч і була почута чоловіком на ім’я Тирс. Цей чоловік не був охрещений , але збирався охреститись у вірі християнській. Тирс підійшов до ігемона і привітався з ним ,Кумврикій відповів йому привітанням та потім Тирс нагадав йому про всі його безчинства проти віри християнства на що ігемон відповів йому що Тирс хворий на віру християнську і повинен зараз же вчинити жертвоприношення або ж той його покарає. Тирс попросив його покаятись і негайно вчинити хвалу Господу. Розлючений Кумврикій наказав на ті слова побити Тирса, виколоти йому очі ,завязати ремені на ньому і волокти по землі. Тирса волокли по землі,усі його суглоби повитягувались і страшно боліли та він терпів і навіть посміхався попри завдані йому рани через що ігемон лютував ще дужче.Врешті він наказав розлити по тілі чоловіка розпечене олово та раптом олово наче рікою розлилось по невірних Господу і скалічило їх а мученик Тирс встав цілком здоровий і не скалічений, ба навіть відновився його зір.Всі хто був присутній при тому здивувалися з чуда цього і навіть кат вражений був. Та Кумврикій звелів чарівнику наслати на нього страшну кару і зробив це чарівник та Тирс зтерпів і ці муки. Вночі коли його відвели в вязницю він молився до Бога щоб той вділив йому тайну хрещення і в ту ж мить кайдани на ногах та руках розійшлися і вийшов він вільний і пішов до єпископа місцевого, що в той час переховувався через гоніння християн . Побачивши Тирса єпископ якого було звати Філей впав до його ніг бо багато чув про цього чоловіка і дуже шанував його. Тирс побачивши що той схиляє перед ним голову сказав що він прийшов до нього аби охреститися і Філей послухавши Тирса відразу охрестив його. Одразу по хрещенню Тирс , якого вело божественне світло і ангели , повернувся до темниці і почав молитися. В той час один із приятелів і однодумців царя що носив імя Силван спитав у нього влади аби перевірити чи вірні йому кати що мають на меті знищити в тих місцях зерно християнства. Прибувши у місто він почув про Тирса, якого за словами катів не могло скалічити жодне катування. Силван звелів привести мученика до себе, одночасно приносячи жертви Дію. На наступний день Кумврикій і Силван вирішили вчинити суд над святим і засівши почали придумувати нове покарання для Тирса, та Тирс не перестаючи молитись напророчив їм скору загибель і невдовзі вони обоє заслабли і скінчилось життя їхнє.Навіть земля не схотіла прийняти тіла цих грішників допоки Тирс не помолився за них. Скоро по загибелі Кумврикія до влади прийшов не менш злостивий ігемон Вавда. Почувши про Тирса він наказав привести його до себе та побачивши непохитність мученика в вірі своїй наказав запхати його у міх і кинути далеко в море. Та чудом міх розвязався і пута зникли і зявилися ангели Господні що витягли мученика з води і вивели на суходіл.Побачивши це слуги ігемона поспішили до нього і доклали про це, вражені. Ігемон поспішив побачити це і сам побачивши все на власні очі сказав що це дивовижна магія але і вона не допоможе Тирсу. Далі він і його наступники і далі продовжували катувати Тирса та він все мужньо терпів а його подвиги навертали до віри Христа не один десяток людей. https://www.youtube.com/embed/DKg_BQXdUcM

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді