21 травня день спомину святого Арсенія Великого Святий Арсеній Великий народився в 354 році в Римі, в благочестивій християнській сім'ї, яка дала йому гарну освіту та виховання. Вивчивши світські науки і володіючи досконало латинською і грецькою мовами, святий Арсеній отримав глибокі знання, сполучені з благочестивим і доброчесним життям. Глибока віра спонукала юнака покинути заняття науками і обрати службу Богу. Коли він вступив до складу кліриків однієї з римських церков, то був зведений в сан диякона. Правитель Феодосій (379-395), що правив східною половиною Римської Імперії, почув про його освіченість та благочестя і доручив Арсенію освіту своїх синів Аркадія і Гонорія. Супроти волі, підкоряючись лише велінню римського папи Димаса, святий Арсеній був змушений розлучитися зі служінням святому вівтарю, в той час йому було 29 років. Прибувши в Константинополь, Арсеній був здивований тим, як з чималою честю його зустрів імператор. Той дав йому наказ виховати царевичів не тільки мудрими, а й благочестивими, охороняючи їх від захоплень юності. Попри те що вони були царськими синами вони повинні були уважно слухати Арсенія. Арсеній відразу ж взявся за освіту царевчів та був, попри всякі блага що давала йому служба, сумний.Він не бажав ані тих благ ані золота йому було миліше молитися в самотності. У гарячих молитвах просив Господа святий вказати йому шлях спасіння. Господь почув його прохання і одного разу він почув Голос, що говорив йому “Арсеній, бігай людей і спасешся”. У той час, знявши з себе розкішний одяг і надівши одяг подорожуючого, він таємно пішов з палацу, сів на корабель і відплив до Олександрії, звідки негайно поспішив у Скитську пустелю. Повернувшись до церкви, він просив пресвітерів прийняти його в число ченців, називаючи себе убогим мандрівником, одначе вигляд вказував в ньому не простого, а знатного чоловіка. Братство відвело його до славнозвісного бездоганним життям преподобному авве Йоану Колова. Той, бажаючи дізнатися чи смиренний чоловік .що до нього привели, прийшов, під час трапези не посадивши Арсенія Посеред ченців, але кинув йому сухарик, сказавши: “Якщо хочеш, їж”. З великим смиренням святий Арсеній упав на коліна, підповз де лежав сухарик і з'їв, відійшовши в кут. Побачивши це , чернець Іоанн сказав: ''Він буде великим подвижником!” З любов'ю прийнявши Арсенія, він здійснив постриг у чернецтво початківця подвижника. З ретельністю почав святий Арсеній проходити смиренність і незадовго перевершив у подвижництві багатьох батьків пустельників. Раз на молитві святий знову почув Голос: “Арсеній, бігай людей і перебувай у безмовності - це корінь безгрішний”. - Відтоді святий Арсеній оселився поза Скиту, в відокремленій келії, прийнявши подвиг безмовності, рідко виходив із затвору, приходячи в божий храм лише у святкові та недільні дні, ні з ким не розмовляв, дотримуючись повного мовчання. На запитання одного інока - навіщо він так ховається від людей, подвижник відповідав: “Бог бачить, що я люблю всіх, але не можу бути відразу з Богом і людьми. Сили Небесні всі мають одну волю і разом славлять Бога, на землі ж кожна людина має свою волю і думки людей різні. Ніяк не можу, залишивши Бога, перебувати з людьми”. Перебуваючи в безперервній молитві, святий, одначе, не відмовляв прихожим ченцям в порадах та із знанням, коротко але мудро відповідав на їхні запитання. Колись прийшов до великого старця інок зі Скиту побачив його через віконце що стояв на молитві, оточений полум'ям. Рукоділлям преподобного Арсенія було плетіння кошиків, для цього листя фінікових пальм, з яких плелися кошики, він розмочував у воді. По цілому році святий Арсеній не міняв в посудині воду, від якої виходив гнильний запах. На питання - навіщо він так чинить, святий відповідав, що цим гамує себе, так як, живучи в миру, він був оточений запашними запахами, а зараз терпить сморід, щоб не відчувати після смерті смрадності пекла. Слава про великого подвижника поширилася далеко, багато хто бажав його бачити і тим порушували мовчання подвижника, через що святий змушений був переходити з місця на місце. Одначе, які жадали почерпнути повчання і благословення знаходили його. Святий Арсеній вчив, що багато хто приймає на себе великі подвиги приписи постів та чування, але мало хто дотримується душевної невинності а перебуває у гніву, злопам'ятності, засудженні і гордості, такі подібні до гробів побілених, наповнені в глибині смердючих кісток. Один чернець запитав преподобного, що йому робити, коли він, читаючи псалми, не розуміє їх значення. Монах відповів, що повинно продовжувати читання псалмів, так як злі сили біжать від нас, не терплячи сили Слова Божественних писань. Ченцям доводилося чути, як святий часто примушував себе самого до подвигів словами: “Працюй, Арсеній, не лінуйся, ти прийшов не на спокій, але на працю”. Також святий говорив:”Багато разів каявся я про свої слова, а про мовчання - ніколи”. Великий подвижник і безмовник здобував дар благодатних сліз, якими безперестанку були наповнені його очі. У чернечих подвигах він провів 55 років, заслуживши від сучасників назву Великого, і помер у віці 95-ти років в 449 або 450 році. Розклад богослужінь, прощі, замітки: http://www.zarvanycia.іп.укр/ Зарваниця в соціальних мережах: https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557 https://www.youtube.com/embed/oHfwZNT6w78

21 травня також споминаємо Івана Богослова Святий Апостол і Євангеліст Іван Богослов займає особливе місце в низці обраних учнів Христа Спасителя. Часто в іконографії апостол Іван зображується лагідним, величним і духоносним старцем, з рисами цнотливої ​​ніжності, з печаткою досконалого спокою на чолі і глибоким поглядом споглядальника невимовних одкровень. Інша основна родзинка духовного вигляду апостола розкривається чрез його викладання про любов, через яке йому згідно вищості дано назву Апостола любові. Дійсно, любов'ю пронизані всі його писання, головна ідею яких об'єднується до думки, що Господь в власне створення влюблений (1 Ін. 4, 8). Він стає переважно на проявах невимовної любові Господа до світу і людини, до любові власного Священного Учителя. Він безперервно наштовхує учнів до обопільної любові. Служіння Любові - цілий життєвий шлях апостола Івана Богослова. Йому були характерні спокій і безодня споглядання в поєднанні з гарячою правильністю, тепло і безкрайня любов із запалом і в тому числі з якоїсь різкістю. З коротких вказівок Євангелістів відомо, що він володів в найвищому прояві гарячою натурою, серцеві пориви його іноді доходили до таких буйних ревнощів, що Ісус зобов'язаний був пом'якшувати їх, як незгодні з духом новоспеченого вчення (Мк. 9, 38 - 40; лк. 9; 49 - 50: лк. 9, 54 - 56) і іменував апостола Івана і його рідного брата Якова "синами грому" (Воанергес). У той час він відкриває рідкісну сором'язливість і, незважаючи на особливий стан посеред апостолів як вихованця, якого обожнював Ісус, він не видавався з ряду інших вихованців Спасителя. Відмітними рисами його вдачі були уважність і вразливість до подій, пройняті вузьким відчуттями покори і волі Божої. Придбані зовні спогади зрідка з'явилися в його слові або діянні, однак швидко і поглиблено проникали у внутрішнє життя святого Апостола. Постійно проникливий до інших, він переживав серцем про тих які гинули. Апостол Іван з побожним трепетом слухав богодуховні вчення власного Вчителя, сповнений благодаті і правди, в чистій і піднесеній любові розглядаючи Божествинність Сина Божого. Ні одна подряпина із життя Христа Спасителя не вислизнула від чуйного погляду апостола Івана, жодне явище не минуло, не залишивши глибокого відбитку в його пам'яті, бо в ньому сконцентрувалася вся повнота і єдність людської персони. Такою цілісністю володіли і ідеї апостола Іоанна Богослова. Для нього не було роздвоєності. Обравши шлях служіння Христу, він до кінця життя здійснював його з повнотою та необмеженю послідовністю. Апостол Іван каже про всецілу лояльністи Христа, про заперечення життя в Ньому, тому і гріх розглядається ним не як безсилля і розладнаність людяною природи, а як злобне, як негативне правило, зовсім протилежне добрій справі (Ін. 8, 34; 1 Ін. 3, 4; 1 Ін. 3, 8 - 9). Співвідносно з поглядами, дозволено бути із Христом або з бісами, середнього, смутного стану існувати не може (1 Ін. 2, 22; 1 Ін. 14, 3). Тому він працював на Бога з безроздільною любов'ю і самовідданістю, відхиляючи всі, що належить споконвічному противнику людини, противнику правди і родоначальнику єресі (1 Ін. 2, 21 - 22). Чим сильніше він обожнює Христа, тим сильніше ненавидить антихриста; чим більше він обожнює правду, тим більше терпіти не може єресь, - світло ліквідує тьму (Ін. 8, 12; Ін. 12, 35 - 36). Цим проявом внутрішнього полум'я любові він говорив з особливою міццю духу про Божество Ісуса Христа (Ін. 1, 1 - 18; 1 Ін. 5, 1 - 12). Правда відображена в його розумі і слові, така наче він відчуває і сердцем пізнає її. Він бачить нескінченну Правду і спостерігаєїї, так наче передає власним улюбленим дітям. Євангеліє апостола Івана знищує рубіж між реальним і прийдешнім. Стежачи істиннее, тимчасове, він не стає на ньому, а переносить власний погляд до нескінченного в минулому і до нескінченного в майбутньому. І тому він, закликаючи до святості життя, святково проголошує, що "будь-який, породжений від Бога не згрішить" (1 Ін. 5, 18; 1 Ін. 3,9). У спілкуванні з Всевишнім справжній християнин співпричетний життю Священному. Так галилейский рибалка, нащадок Зеведея, став Богословом, сповістив через одкровення таємницю світогляду і долі людства. Розклад богослужінь, прощі, замітки: http://www.zarvanycia.іп.укр/ Зарваниця в соціальних мережах: https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557 https://www.youtube.com/embed/TRnNrSjr2w0

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді