6 травня споминаємо святого Георгія Побідоносця (Юрія Змієборця). Він жив у IV ст. в Каппадокії, яка входила до складу Римської імперії і був сином хлібороба. Ріс у віруючій християнській сім'ї. Назва Георгій означало "землероб". Тато прийняв мученицьку смерть, коли св. Георгій був ще у юнацькому віці. Мама любила сина і виховала його в благочесті.Згодом вони переселилися в Палестину. Досягнувши повноліття, св. Георгій став відважним воїном. Імператор Діоклитіан(284-305) призначив його старшим воєначальником. Імператор ненавидів християнство і в 296 р. наказав переслідувати християн і всяко карати, якщо не відмовляться від віри. Дізнавшись про це, св. Георгій роздав все своє багатство бідним і, повернувшись в Сенат, вільно заявив, що він хрещений : "Я раб Христа Бога мого і свідчу про цю істину". Один з сановників повторив слова Пілата: "Що є істина?". На це св. Георгій відповів:"Істина є Сам Ісус, якого ви гоните". Здивований імператор почав переконувати св. Георгія відректися від своїх переконань і принести жертву ідолам, обіцяючи йому при цьому земну славу. На це св. Георгій відповів: "Жодна душа і ніщо не ослабить моєї віри". Почувши відважні слова імператор наказав своїм охоронцям виштовхнути списами св. Георгія з приміщення, але тверда сталь зігнулася, коли торкнулася тіла святого, зовсім не завдавши йому болю. Гонителі кинули святого в темницю, де закували ноги в спеціальні колоди, а груди завалили важким каменем. У найближчий день Діоклетіан наказав його колесувати. Його прив'язали до великого колеса, яке оберталося, так, що гострі шипи рвали тіло. Терплячи страшні муки великомученик кликнув до Господа за підтримкою, а потім затих. Імператор вирішив, що він вже мертвий і наказав зняти тіло з колеса, а сам пішов у капище, щоб принести подячну жертву ідолам. У цю годину на вулиці стемніло, прогримів грім, почулися слова: "Не бійся, Георгій, Я з тобою" і явився Ангел Господній у вигляді світлоносного юнака, який поклав руку на святого і сказав: "Радуйся !" І св. Георгій став здоровим. Присутні, побачивши таке диво, увірували в християнського Бога. Два знатних сановники Анатолій і Протолеон, які були християнами, вільно оголосили про це імператору, який наказав відсікти їм голови. Цариця Олександра теж увірувала у Христа, за що гнівний Діоклітіан хотів її знищити, але служитель відвів її в царський палац. Імператор поставив метою перемогти віру св. Георгія і звелів кинути його в яму, запорошити негашеним вапном і закопати живцем. Три дні знаходилося тіло святого в ямі, а коли відкопали, він був живим і здоровим. У той час імператор наказав бити його воловими жилами - кров змішалася з землею, а мужній страждалець, посилений силою Божою, залишався живим і життєрадісним. Бачачи, що під час тортур слава св. Георгія зросла, Діоклітіан, намагаючись принизити християнську віру, сказав: "Якщо твій Бог має таку силу, то воскреси мертвого". На це св. Георгій відповів: "Ти спокушай мене, але для порятунку народу того, що побачить силу Христа, Бог мій сотворить таке чудо". У той час святого привели до гробниці, де лежав новопреставлений небіжчик, і св. Георгій сказав:" Господи ! Покажи цьому народу, що Ти Бог Єдиний по всій землі, нехай люди дізнаються про Тебе" . І небіжчик ожив і вийшов з гробниці. Народ, плачучи від явленого чуда, увірував в Господа. Але Діоклітіан залишився при своїх переконаннях. Підтвердилися слова Христа Спасителя у притчі про бідного Лазаря: "Коли Мойсея і пророків не слухають, то хто б і з мертвих воскрес, ніяк не повірять" (Лк. 16 , 31 ). Гнівний Діоклітіан наказав відрубати голову воскреслому слузі Афанасію, що теж увірував, а св. Георгія кинути в темницю. Подвиг і чудеса св. Георгія тільки збільшили кількість християн, а тому імператор хотів все ж таки змусити мученика принести жертву язичницьким богам. В останню ніч св. страждалець щиро молився Господу, а коли задрімав, йому явився Сам Бог, підняв його Своєю рукою, обняв, поцілував і, поклавши на голову вінець, сказав: "Не бійся, а дерзай і отримаєш Царства зі Мною".На суді імператор запропонував св. Георгію зробитися співправителем. Коли святий відмовився, йому запропонували принести жертву язичницьким богам. Георгій увійшов в капище, став у головного ідола і сказав: "Ісус Христос Бог мій". Ідоли впали і розсипалися. Язичницькі жерці почали кричати: "Вели вбити цього чарівника" . Свідком була і цариця Олександра, вже перед тим увірувала в Христа. Тут вона сміливо заявила про це, за що була вбита на місці. Святому Георгію відсікли голову. Було це в день Пасхи 23 квітня по ст.ст. 303 року. Свята Церква називає великомученика Георгія Побідоносцем не тому, що він не знав поразок у битвах, а тому, що своєю вірою довів силу Ісуса Христа, і з Його підтримкою переміг імператора. Тіло св. Георгія поховали в місті Ліді. Під час правління Костянтина Великого там був зведений храм в честь великомученика, де і помістили нетлінні святі мощі. Безліч чудес сотворив по молитвах віруючих св. Георгій. Серед них - чудо зі змієм. І на іконах ми частіше бачимо святого великомученика Георгія верхи на коні. Він списом проколює змія. Історія розповідає , що у одного міста був грізний змій, який своїм диханням вбивав і пожирав людей. Населення міста на вимогу жерців чергуючись водили змію на поживу своїх дітей. А коли прийшла черга царської дочки, і її повели. Всі плакали, а християни молилися за неї. Раптово, з'явився на білому коні св. Георгій і сказав дівчині, що він воїн Христа Спасителя і, вдаривши змія списом, вбив його. Відразу 25 тисяч людей прийняли святе Хрещення. У озера, де був убитий змій, побудували собор на честь Пресвятої Богородиці і св. великомученика Георгія. https://www.youtube.com/embed/DJIhKEeaDhk

17 травня споминаємо мученицю Пелагію Тарсійську Мучениця Пелагія, діва Тарсійска жила в III столітті нашої ери в місті Тарсі Кілікійській . Вона виховувалась в родині заможнх та знатних язичників та коли почула від знайомих їй християн повчання про Ісуса , увірувала в Нього і вирішила зберігати цнотливість, присвятивши Господу все життя. Спадкоємець імператора Діоклетіана , побачивши дівчину Пелагею, закохався в її неймовірну красу і побажав взяти її в дружину. Аледівчина сказала йому , що вона вже заручена з Сином Божим і відмовилась від земного подружжя. Така відповідь Пелагії розгнівила імператорського сина, та він все ж дав їй час,сподіваючись що вона змінить своє рішення. Тим часом Пелагія впросила свою матір відпустити її до своєї годувальниці, яка виховувала її в дитинстві, таємно сподіваючись знайти єпископа Тарсійского Клінон що втік в гори під час переслідування на християн, і прийняти від нього святе Хрещення. У сні Пелагії з'явився лик єпископа Клінона і цей лик наче закарбувався і її голові. Свята Пелагія вирушила до годувальниці на колісниці, в багатих шатах і в супроводі цілого почту слуг, як побажала того її матір. Назустріч Пелагії за особливою вказівкою Божою вийшов єпископ Клінон. Пелагія відразу впізнала єпископа, лик якого з'явився їй у сні. Вона впала до його ніг, просячи хрещення. По молитві єпископа із землі вийшло джерело води. Єпископ Клінон хрестив святу Пелагію, під гчас таїнства з'явилися Ангели і покрили обраницю Божу світлим покривалом. Причастивши благочестиву діву Святих Таїн, єпископ Клінон підняв разом з нею молитовну подяку Господу і відпустив її . Повернувшись до слуг, що чекали її, дівчина починає проповідувати їм Христа, і багато хто з них навернулися й увірували. Вона намагалася навернути до віри в Христа свою матір, але матір послала сказати царському синові, що Пелагія християнка і не бажає бути його дружиною. Хлопець зрозумів, що Пелагія для нього втрачена, і, не бажаючи віддавати її на страждання, особисто пронизав себе мечем. У той час матір Пелагії злякалася гніву імператора, зв'язала дочку і відвела її на суд до Діоклітіана як християнку і уявну винуватицю смерті спадкоємця престолу. Імператор зачарувався незвичайною красою дівчини і намагався відвернути її від віри в Христа, обіцяючи їй усілякі земні блага і обіцяючи зробити її своєю першою дружиною. Однак вона з презирством відкинула пропозиції царя ​​. Тоді Діоклітіан засудив Пелагію до спалення в розпеченому відлитому мідному волі. Не дозволивши катам доторкнутися до свого тіла, вона сама, поклавши на себе хресне знамення, з молитвою увійшла в розпечену піч, в якій тіло її розплавилося, як миро, наповнивши все місто пахощами а кістки праведної Пелагії залишилися у вогні неушкодженими і були викинуті язичниками за місто. Тоді з пустелі прийшли чотири леви і сіли біля кісток, не допускаючи до них ні птахів, ні звірів. Леви охороняли останки святої доти, поки не прийшов на те місце єпископ Клінон. Він зібрав їх і з почестями поховав. Муки і смерть святої Пелагії відбулися в 290 році. У царювання імператора Костянтина(306 - 337), коли припинилися гоніння на християн, на місці поховання святої Пелагії була побудована церква. https://www.youtube.com/embed/OqtRoPK1DeM

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді