У "Зарваниці є чудотворна ікона і цілюще джерело, біля якого з'являлася Божа Матір"


09 березня 2020 р. 15:10

Детальніше: Зарваницька Ікона.
(коментарі, лайки)

www.zarvanycia.cc.ua Зарваницька Ікона. Розповідь про село Зарваниця, що розташоване на Теребовлянщині Тернопільської області. Прочани всього світу відвідують мальовниче село щоб поглянути на перлину України - чудотворну ікону Богородиці Зарваницької. На даний час важко помітити сліди історії, які б свідчили про руйнацію цих чудових місцин. Зараз це красиве село із великою кількістю поселень та християнських споруд поруч. Коли душа прагне взяти участь у урочистих богослужіннях варто завітати до Святотроїцького монастиря, що розташований неподалік цілющого джерела. Освятили церкву у 2002 році, 24 червня на празник Пресвятої трійці та це не означає, що село таке молоде. Насправді регіон пережив багато нещасть, що закарбувалися на сторінках історичних книг. 11 липня 1993 року відбулося освячення місця для майбутнього монастиря. Монастир кілька разів знищувався. У 1940 році монастир було закрито а у 1944 році спалено дерев’яну церкву. Я не даремно згадую про тутешній монастир, адже він тісно пов’язаний із місцевістю. З давніх часів монастир брав участь у житті селян. На річці Стрипа був побудований млин, що постачав електроенергію та борошно в тутешню монастирську пекарню. Монахи допомагали поширювати Євангеліє та християнські книги місцевим та годували вбогих. У XX столітті Андрей Шептицький допоміг відбудувати монастир. У 1922 р. для ченців Студійського уставу було побудовано монастир святого Івана Хрестителя та дерев’яну церкву. В часи турецьких набігів на Україну (1683-1704 рр.) Зарваниця була позбавлена монастиря як зазвичай бувало при таких набігах. Але першим спогадом вважається 1458 рік. Життя села Зарваниці та монастиря є невіддільним. Адже сама назва Зарваниця пов’язане із формуванням монастиря. Тоді Татаро-монгольською навалою було зруйновано Київ, та знищено багато монастирів. Один із монахів втікав із Києва на Галичину. Коли монах втомився від далекого шляху та ліг спочити йому приснився дивний сон. Уві сні йому з’явилася Пречиста Діва Марія яка поблагословила його і покрила своїм омофором. Прокинувшись монах помітив біля джерела ікону Богородиці та пізніше в честь об’явлення збудував біля джерела каплицю і помістив у ній ікону. Місце, де його “зарвав” сон, назвав Зарваницею. Відомо про багато випадків зцілення людей котрі молились до Зарваницької ікони . До неї приїзджають із різних місць щоб зцілити душевні та фізичні недуги. Пречиста Діва Марія з двома ангелами, котрі тримали в руках білі лілеї не дарма появилася монаху. Вона принесла добру звістку всім втомленим недугами земними. За переказами навіть сам князь Василько Теребовлянський завітав до монаха щоб вилікувати свою недугу. Видужавши після тяжкої недуги князь вибудував церкву в урочищі, яке зараз називають “Білий Камінь”. Зараз село Зарваниця є відпускним місцем. Під час прощ тут можна випросити у Богородиці прощення всіх гріхів та зцілитися від різних недуг. http://www.zarvanycia.іп.укр/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/2309265/ , https://www.youtube.com/embed/p3K7FiCtdlg

Зарваниця :: Зарваницька Ікона. :: Сподобалось207


12 березня 2020 р. 01:36

Детальніше: Святий Шарбель.
(коментарі, лайки)

Святий Шарбель. Справжнє ім’я цього святого Юсеф Маклуф. Саме ім’я Шарбель він запозичив у мученика з другого століття. Це ім’я має в собі два корені що означають Цар та Бог. Юсеф Маклуф народився 8 травня 1828 року на півночі Лівану в гірській місцевості в простій побожній родині Антуана та Бригітти Маклуфів. Родина була не надто заможною але завдяки своїй аскетичності та працелюбності між собою жили не погано. Як вже було сказано родина була дуже побожною і особливо шанувала Матір Божу. Вони не пропускали Богослужінь, справно дотримувались днів посту та святкували усі християнські свята. Малий Юсеф не був схожий на своїх братів, зазвичай був мовчазний, не брав участі у пустощох та усердно молився Богу. Вперше його почали називати святим коли він знайшовши на схилі гори вузький грот, зробив собі там імпровізований вівтар та поставив там ікону Божої матері та щиро молився. Іноді він чув всередині себе голос що казав йому що його життя належить Богові і він повинен йти за ним. Напевне там же він і вирішив цілковито присвятити життя Богу і згодом вирішив вирушити до монастиря. Це було дуже важким рішенням адже це означало покинуте звичне життя, свою матір, братів, вітчима та дівчину яка вважала себе його нареченою. Він пішов не попрощавшись і попрямував до монастиря Мейфукської Богородиці. Він не знав ні шляху до нього, не мав ані їжі ані поводиря який би вказав вірний шлях але попри те він вірив що якщо він має туди дійти то Бог вкаже йому вірний шлях. По дорозі він їв ягоди, дикий мед та коріння рослин аж поки одного дня не побачив посеред фруктових дерев стіни монастиря. Так він вступив до монастиря і розпочав своє послушництво. В той час монахів вважали ангелами адже окрім релігії монахи тодішніх ліванських монастирів, яких до слова було понад 70, вивчали ще й різні ремесла, методи обробки землі яка в Лівані досить важка. Постійно перебуваючи у праці на полі, за столярством та піклуючись про худобу він багато молився і саме це допомагало йому витримати ці важкі дні. За два роки новіціату його було відправлено до монастиря Марона де він і склав чернечі обіти. Після цього його переводять до монастиря Кіфан де Шарбель вивчає богослов'я та філософію та отримує Священичі свячення у 1853 році після чого знову переводять до монастиря Марона де він служив наступні 16 років аж поки в 1875 не отримав дозвіл на пустельне життя на горі Аннай у печері святих Петра та Павла. Там він живе протягом 23 років в абсолютній тиші та молитві до Господа. 16 грудня 1898 року під час Служби Божої святому стало погано, наступні вісім днів він лежить слабкий але при пам’яті аж поки не помирає напередодні Різдва. Через 50 років по його смерті було відкрито його гріб та на святому не було виявлено жодних ознак тління натомість з його тіла текла цілющі патока яка заповнила повністю дві труни і маса її перевищила масу тіла святого Шарбеля. Відомо про двадцять тисяч зцілень за допомогою молитви до святого, за офіційними даними. http://www.zarvanycia.іп.укр/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/2309265/ , https://www.youtube.com/embed/YC3TYc_Jj40

Зарваниця :: Святий Шарбель. :: Сподобалось282


Шановні користувачі порталу!

Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.

Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.

Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.

До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.

Дякуємо за увагу. Адміністрація сайту