Святий Юстин Філософ. Народився св. Юстин наприкінці I або початку ІІ ст. (В основному дату його народження визначають приблизно 100-110 рр.), в стародавньому самарійському місті Сихемі, який був зруйнований в годину іюдейської війни в 70-му році, а після знову відновлений імператором Флавієм Веспасианом і отримав ім'я "Флавія Неаполь" ("новоспечений місто Флавія"). Заселили вибудуваний град переважно римські і грецькі колоністи. До їх числа належали і батько з матір'ю св. Юстина, особисто він повідомляє ім'я свого батька(Пріск) і діда (Вакх). Судячи з усього, сімейство його належала до вищого кола провінційної аристократії, що дозволило св. Юстину отримати належне навчання. З юних років у нього з'явилася велика воля пізнати істину і весь сенс життя і всякого буття. Намагаючись задовольнити цю жагу, молодий Іустин почав засвоювати філософію і про всі свої пошуки істини він розповідає в творі "Розмова з Трифоном іудеєм" (гл. 2-8). Він час від часу навчався в різних філософів і на перший погляд знайшов задоволення в філософії Платона, але випадок з старцем-християнином чітко змінив його думку і життя. Але до філософії св. Юстин ставився з повагою і після прийняття християнства. До кінця свого життя він зберіг ім'я філософа, і продовжував носити особливий плащ - одяг тодішніх вчителів філософії. Заклик до християнства стався після розмови з одним старцем-християнином на березі моря. Св. Мефодій Патарський і Євсевій Кесарійський вважають, що старець, який звернув Юстина, був "муж апостольський", можливо це був св. Полікарп Смирський (хронологічно це можливо). Після звернення і хрещення (ці важливі події в житті св. Мученика відбулися, можливо, між 132-137 рр.), св. Юстин все своє буття присвятив місіонерству. За його словами, після звернення: "в душі моїй відразу загорілося полум'я і мене охопила любов до пророків і до тих мужів, братва Христових". Знайшовши єдину і істинну філософію проповідував Ніяк не платонівську філософію, а християнське повчання. На глибоке переконання св. мученика "всякий може оголошувати Істину і хто не звіщає про неї буде засуджений Богом" (розм.. 82, 3). Конкретних фактів з місіонерського життя св. Юстина ми знаємо дуже мало. Ймовірно, він багато подорожував і побував зокрема в Олександрії. У правліннях імператора Антоніна Пія (138-161) св. Юстин прибув до Риму, де і провів останні роки свого життя. Тоді він відкрив одну з перших християнських шкіл ду учнем був відомий апологет Татиан. Аж ніяк не будучи посвяченим у священний сан, тобто залишаючись мирянином, св. Юстин став яскравим зразком справжнього християнського вчителя. Обдарований і вчений відмінний оратор привернув до себе інтерес багатьох молодих людей, які ставали ревними учнями християнського вчення. Подібна популярність цього великого християнського вчителя і проповідника ніяк не могла не викликати реакції з боку язичників. Виразником подібних реакції і головним противником св. Юстина став язичницький мислитель Крискент. Св. страждалець не вважав його гідним носити ім'я "філософа", називаючи Крискента "любителем шуму" і "любителем порожніх звуків", тому він, нападаючи на християн, не допускав собі навіть самим поверховим чином вивчити вчення Христове. Прозорливо прозрів св. Юстин і свою мученицьку кончину, кажучи: "Я очікую, що буду спійманий і повішений на дереві ким-небудь з тих про яких я згадав, принаймні, Крискентом" (2 Апол. 3, 1-3). Так і сталося: св. Юстин спільно з шістьма учнями своїми відповідно до доносу був заарештований префектом Риму Рустиком (163-167 рр.); після суду славні мученики були обезголовлені. Точну дату мученицької смерті св. Юстина визначити важко і приблизно її датують між 165-167 рр. Дата пам'яті Православна Церква святкує 1 червня по ст. ст. У збірнику св. Симона Метафраста збереглися оповіді про мученицьку смерть св. Юстина і його учнів. У ранньохристиянській Церкві св. Юстин був відомий не тільки як місіонер і вчитель, але і як головний письменник, його літературне заняття було досить активне. Євсевій Кесарійський характеризує її так: "Юстин залишив нам багато корисних творів; вони свідчать про розум, який пройшов школу і занурення в роздуми про Божественне". На превеликий жаль значна частка цих творів втрачена. Серед них твір "Проти всіх єресей", про який згадує сам св. Юстин (1 Апол. 26). Аналогічний твір "Проти Маркіоне", дійшов лише тільки один фрагмент, який цитує в. Іриней Ліонський: "Я не повірив би Самому Господу, якби Він повідомив мені, що поруч з Творець є і другий Бог" (Пр. Ер. ІV, 6, 2). Св. Іриней призводить і ще один фрагмент св. Юстина: "До пришестя Господа лукавий ніколи не насмілювався сварити Бога, бо не знав, що засуджений". Однак з усього широкої літературної спадщини св. Юстина збереглися до наших днів тільки три автентичні твори: це 1-а і 2-я Апології і "Розмова (діалог) з Трифоном іудеєм". http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/71/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/ZlkTrWlzE78
Зарваниця Галицьке Поділля. Переможене пагорбами, та річкою Стрипою заспокоєне, розташоване селище Зарваниця. Воно знаходиться на відстані 18 кілометрів від міста Підгайці, 22 км від міста Бучач і 40 кілометрів від міста Теребовля. Серед пахучих гаїв і лісів всюди розкинулася квітуча подільська земля. Сюди щороку приходить і приїжджає дуже багато паломників, щоб зустрітися зі Славою Божою, яка проявилася у образі Пресвятої Богородиці, і завжди дає людям своє благословення і підтримку. Повної досконалої історії того місця ніхто нам не зможе передати, тому що минуло відтоді багато часу, але є доведені дані, що під пору археологічних розкопок там знайшли залишки стародавньої цивілізації. І поселення там було ще під пору трипільської культури (приблизно 3000 років до Різдва Христового), а також часів скіфської культури (приблизно 700 років перед Різдвом Христовим). Сучасне селище веде свій рахунок приблизно з часів монголо-татарської навали. Перекази про початок села подають нам два різних варіанти, один з яких істинно може існувати, але вони обидва заслуговують нашої уваги. Подаю вам на обговорення спочатку один а потім інший варіант. - Було це дуже давно. З невідомих нам причин подорожували цими територіями два сербські ченці. Так зайшли вони на ту територію, де зараз розташоване селище Зарваниця. Сподобалося їм місце біля джерела і вирішили вони тут вселитися. Побудували малесенький будиночок, який потім став першим монастирем, і біля джерела - маленький собор Пресвятій Трійці. З часом кругом цього монастиря почали створюватися будівлі і поселятися інші люди і так тихо повстало селище. А тому, що ченці в монастирі були сербами, то і все село назвали "Сербаниця", а з часом вислів перетворився на "Зарваниця". Інший варіант можливо трохи більше правдоподібний. - У 1240 році монголо-татарська війна на російські землі, ... зруйноване місто Київ. Спалено Десятинну соборів і багато інших святинь і монастирів. Хто залишився живий згодом після пожеж то був або вбитим, або забраним в рабство. Одиницям уцілілих людей вдалося різними способами врятуватися. Одним з таких врятованих був інок, за походженням галичанин, він втік до галицької землі, в напрямку Теребовлі, знаючи, що та околиця має певні угоди із Золотою Ордою і завойовники їх ніяк не чіпають. По дорозі він покалічив собі ноги і незначно накульгуючи, виснажений зупинився в лісі над річкою Стрипою. Далі йти не було сил. Голодний інок впав на землю і деяку пору пролежав. Після відпочивши, встав, підійшов до річки, напився води й умив свої рани. Вийшов на берег, клякнув, склав руки в молитві, підняв очі до неба і почав молитися до Пресвятої Богородиці. У молитві він просив Божу Матір допомогти зруйнованій країні, знедоленому народу, і щоб його самого охоронила від злих людей і вказала вірний шлях у житті, отак, як вона вказувала всім побожним людям дорогу до Ісуса Христа. Після молитви служитель Божий ліг на траву і заснув. У ніч ченцеві приснився дивний сон. - Нібито спустилася з небес Богоматір в оточенні ангелів і підійшла до нього. Він упав перед нею на коліна і підняв руки вгору. Вона подала йому в руки омофор і на ньому піднесла ченця трохи в повітря. Вранці, прокинувшись, чернець задумався над таким дивним сном, озирнувся і почав милуватися навколишньою природою. Вона була чудовою, чомусь ввечері він цього не бачив, і на душі стало якось легко і приємно. Ранковий сріблястий туман стелився долиною і грав на сонці різнокольоровими фарбами. А посередь долини розливався якийсь надприродний блиск. Монах, перемагаючи біль, піднявся і пішов туди звідки виходило світло. Підійшовши ближче, він побачив над джерелом образ Пресвятої Богородиці. Промені сонця, які на нього падали, відбивалися у воді і нібито розливалися по всій долині. Неведомо звідки цей образ там узявся, але інок зрозумів, що сон, який йому в ніч приснився, має відношення до нього. Він клякнув перед образом і почав щиросердно молитися і після обмивати свої рани водою. Дивно, але ті всі рани і виразки, які ще незадовго так йому дошкуляли, кудись зникли, інок відчув несподіваний приплив свіжих сил. Таким чином служитель Господній зрозумів, що йому не потрібно йти в місто Теребовлю, а потрібно залишитися на цьому місці, бо тут створилося диво його зцілення і тут він зобов'язаний послужити Богородиці. Недалеко звідти була печера, яку він прилаштував під келію і там розмістив чудотворний образ. З часом монах побудував біля джерела маленьку Каплицю і образ Пресвятої Богородиці помістив туди. А те місце де ченця зарвав (місцевий діалект від слова - запорука, зморив) сон, назвали Зарваницею. Народ дізнався про чудесне зцілення монаха і сталв вдаватися до бога і шукати розради у своїх проблемах там де чудодійна ікона Пресвятої Богородиці та там де чудодійне джерело. В одному з описаних переказів про чудодійність Зарваницького образу є свідчення про зцілення брата короля Данила Галицького - Василька, князя Теребовлянського. http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/72/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/eWzTmH38B3Y
Шановні користувачі порталу!
Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.
Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.
До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.
Дякуємо за увагу. Адміністрація сайтувологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер: