20 червня - священномученика Феодота, єпископа Анкірського Цього дня Церква Празнує честь пам'яті священномученика Феодота, єпископа Анкірського. Про святого Феодота відомостей дійшло до наших днів трішки. Знаємо, що він був таємний раб Христовий, жив за царювання Діоклітіяна і Максиміана в Анкірі Галатійськїій. Тіла святих страждальців, яких за Христа в той час вбивали і викидали на поталу псам і звірам, і птахам, приховано ховав праведно. І коли тіла 7-ми дів, в озері утоплених, виніс вночі з води і поховав, взяв його Теоктекн-правитель і люто виснажував. Страту клинком прийняв. Житя ж його і муки спільно з сімома дівами згадуємо в вісімнадцятий день місяця травня, коли ті діви постраждали. Згідно «Житія святих» Димитрія Туптала «Ростовського». http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/83/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/VlUiHtoS7jE

Як Бог збирає Власний нарід? Божий шлях полягає в тому, щоб поєднати людей, нести Його благословення всім народам землі. На це звернув увагу Папа Франциск при загальній аудієнції у середу, 18 червня 2014 року, що відбулася на площі Святого Петра у Ватикані. Завершивши цикл повчань про подарунки Святого Духа, на цей раз він почав новий, присвячений Церкві. За словами Папи, розмовляти про Церкву, це ніби дитина говорить про власну маму, про власну родину. Церква не є неурядовою організацією або приватною асоціацією, вона не лише лише Ватикан. «Кожен з нас Церква», - зазначив Намісник святого Петра, закликаючи не обмежувати цього поняття лише священиками, ієрархією або Ватиканом. Вона також не з'явилася зненацька, у лабораторії, не виникла на порожньому місці. Її заснував Христос, але, її історія почалася раніше, ще в Старому Завіті, коли Бог покликав Авраама. «Першим головним фактом, - виділив Папа, - буде те, що починаючи з Авраама, Бог формує народ, який зобов'язаний принести Його благословення всім родам землі. І конкретно в цьому народі народився Ісус. Це Бог збирає люд, створює цю історію, Церква, яка безперервно в дорозі. Бог покликав Авраама Не 1-го, але з усім його будинком, іншими словами, зі сім'єю і слугами, запрошуючи відправитися в землю, яку Він йому покаже. І під час цієї мандрівки заповнює його Своїм благословенням, обіцяючи потомство, численне, як зорі небесні, як пісок на березі моря. Святіший Отець звернув увагу на те, що в цьому помічаємо щось нечуване раніше. Традиційно, це люди звертаються до божества. Але на цей раз Сам Бог «виступив з ініціативою», запропонував Аврааму почати новітній шлях. З цього робимо висновок, що існує можливість спілкування з Всевишнім, а величається вона благанням. «Таким чином, Бог формує люд з усіх, які слухають слово Його і вирушають в дорогу, довірившись Йому. Це - єдина умова: довіритися Всевишньому. Якщо довіряєш Всевишньому, слухаєш Його і зворушуєшся в дорогу, конкретно це і означає відвідувати Церкву, - зазначив Намісник святого Петра, ще раз підкресливши, що Божа любов випереджає ініціативу жителя нашої планети. Хтось може не погодитися, розмовляючи: «Не вірую в це ... Коли ви, отче, знали про моє життя, яке було надзвичайно поганим ... Як можу мислити про те, що Бог мене чекає?». Такому Папа відповідає: «Бог очікує тебе! А якщо ти був великим грішником, то очікує ще більше, і з надзвичайно великий любов'ю, так як Він першим виходить назустріч. У цьому і міститься краса Церкви: вона веде нас до Всевишнього, який нас чекає. Праотець Авраам вирушив у дорогу, не знаючи, куди Бог сказав йому йти. «У нього не було богословської книжки, щоб з'ясувати, ким є цей Бог», - зазначив Папа, підкреслюючи, що Авраам просто «довірився любові». Але цей шлях не був світлим, адже постійно існує спокуса робити все по-своєму, торгуватися з Всевишнім. На даній дорозі історії спасіння вистачало зради і гріхів, ця історія - це «історія вірності Господа і невірності народу». Бог, як знову виділив Святіший Отець, є довготерпеливим, не Він не втомлюється очікувати, і крок за кроком «надалі виховує і формує народ, як батько власного сина». І ми також, навіть маючи рішучі постанову йти за Ісусом, щоденно відчуваю «скам'янілість власних сердець». Але коли визнаємо свої гріхи, Бог постійно прощає. Ми ростемо в Церкві «не завдяки своїм заслугам», але завдяки «щоденному досвіду того, як Бог нас любить». «Бути Церквою, - додав Намісник святого Петра, - означає відчувати, що ми знаходимося в руках Господа, який є Папою і любить нас, пестить, дає відчути Свою ніжність». Підсумовуючи, Папа зазначив що Божим планом у нас є «створити народ, благословенний Його любов'ю, який донесе Його благословення всім народам землі». Цей умисел отримав звершення у Христі і продовжує відбуватися в Церкві. Тому, ми зобов'язані щоденно бути готовими, як Авраам, відправлятися в нашу справжну відчизну і бути «знаком Божої любові». «Ми, християни, це люди, які благословляють, які вміють благословити. Це чудове покликання, - виділив Святіший Отець. http://zarvanycia.cc.ua/articles/get/84/ , https://vk.com/krokdospasinnya , https://www.facebook.com/krokdospasinnya , https://ok.ru/profile/533438398557 , https://twitter.com/krokdospasinnya , http://blog.i.ua/user/6200557/ , https://www.youtube.com/embed/XhQccTeedbw

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді