Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці. 28 серпня по новому стилю і 15 серпня по старому стилю Церква відзначає свято Успіння Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії. Успіння Богородиці - свято, присвячене події, яке не описується в Біблії, але про яке знаємо завдяки Переданню Церкви. Саме слово «успіння» на сучасну мову можна перекласти як «смерть». Пресвята Матір Божа після вознесіння Ісуса, залишилася на піклування апостола Іоанна Богослова. Коли король Ірод піддав гонінню християн, Богородиця віддалилася спільно з Іоанном в Ефес і жила там в будинку його батьків. Тут вона безперервно молилася про те, щоб Господь пошвидше взяв її до себе. Під час однієї з таких молитов, яку Богородиця скоювала на місці вознесіння Христа, їй з'явився архангел Гавриїл і сповістив, що через три дні закінчиться її земне життя і Господь візьме її до себе. Перед кончиною Пресвята Діва Марія бажала побачити всіх апостолів, які до того часу розійшлися по різних місцях проповідувати християнську віру. Це, бажання Богородиці виповнилося: Святий Дух дивним чином зібрав апостолів біля ліжка Пресвятої Богородиці, на якому вона молилася і чекала власної кончини. Сам Спаситель в оточенні ангелів зійшов до неї, щоб взяти її душу з собою. Пресвята Богородиця звернулася до Бога з молитвою і просила благословити всіх що почитатимуть Її пам'ять. Вона також проявила величезне смирення: досягнувши святості, з якою не зрівняється жодна людина, будучи Чеснішою від Херувим і найславнішою від Серафим, вона молила Сина Власного захистити Її від чорної пекельної сили, і від митарств, які проходять по смерті будь-якої душі. Побачили апостолами, як Богоматір відрадно віддала Свою душу в руки Бога, і негайно пролунав ангельський спів. Після кончини труну з тілом Пречистої Діви була віднесена апостолами до Гефсиманії і там похована в печері, вхід якої завалили камінням. Після похорону апостоли ще три дні залишалися у печері і молилися. Запізнився до поховання апостол Фома і був так засмучений тим, що не встиг поклонитися праху Богородиці, що апостоли дозволили відкрити вхід до печери і могилу, щоб він міг вклонитися святим останкам. Відкривши труну, вони побачили, що там немає тіла Богородиці і, таким чином, упевнилися в її дивовижному тілесному взятю на небо. Вечером такого дня присутнім на вечерю апостолам з'явилася Сама Матір Божа і вимовила: "Радуйтесь! Я з вами - в усі дні". Кончину Богородиці Церква іменує успінням, але не загибеллю, це не рядова людська погибель, коли тіло повертається в землю, а дух - Всевишного, і тому не торкнулася Благодатної смерть. «Переможені закони природи в Тобі, Діва Чиста, - оспівує Свята Церква у тропарі свята, - в народженні зберігається дівоцтво, і зі смертю змішується життя: будучи присутнім по народженні Дівою і по смерті Живою, Ти рятуєш постійно, Богородиця, спадщина Твоя». Вона тільки заснула, щоб у ту ж мить прокинутися для проживання вічноблаженно і після 3-х днів з нетлінним тілом вселитися в небесне нетлінне житло. Вона спочила солодким сном після обтяжливого неспання, Її многоскорбне життя і «преставилася до життя», іншими словами Джерела Життя, як Матір Життя, позбавляючи молитвами Своїми від погибелі душі земнородних, вселяючи в них Успінням Своїм відчуття наперед життя вічоного. https://www.youtube.com/embed/EFoy2HOjxFY

29 серпня - перенесення нерукотворного образу Бога нашого Ісуса Христа Згідно церковного передання, нерукотворних образ Бога нашого Ісуса Христа декілька. Їх отримали різні люди в час, коли Ісус ходив з вихованцями по землі, проповідуючи Царство Небесне і вилікував майже всіх хворих і одержимих злісними духами жителів нашої планети. Останній нерукотворний образ - це Плащаниця, в яке було обгорнуте тіло Бога під час триденного лежання в Гробі. Виникли ці нерукотворні образи дивним методом, в результаті дотику до лиця Ісуса Христа до тканини, на якій після цього залишався відбиток його лиця. Якийсь із них отримав король Месопотамії варвар, який жив в Еддесі. Тяжкохворий правитель Абгар чув про те, що Ісус створює різні чудеса, оздоровлює тяжкохворих, оживляє мертвих і, маючи невиліковну хворобу, послав до Ісуса власного посланця з проханням, щоб Господь прийшов до Едесси і зцілив його. І просив у випадку, якщо Ісус не зуміє прийти, то щоб живописець хоч намалював Його портрет і приніс йому, - так бажав побачити Христа. Живописець пробував намалювати Ісуса, але не зумів, так як Христове лице блищало сильним світлом. Ісус доторкнувся полотном до Власного лиця і на полотні дивним чином відбилося зображення Христового лиця. Цей нерукотворний образ живописець привіз королю Абгару, який негайно одужав і увірував в Христа спільно зі своїми підданими. Потім він помістив цей образ на воротах Едесси, щоб люди могли поклонятися і молитися Всевишньому, а Божі чуда і в подальшому супроводжували образ. У правлінні візантійського імператора Костянтина Багрянородного образ був святково перенесений з Едесси до Константинополя. Черговий нерукотворний обаз отримала свята Вероніка, коли підійшла до Ісуса, щоб витерти його лице від поту і крові під час сходження на Голгофу. Заключний нерукотворним образ Бога Ісуса Христа Плащаниця, яка названа Туринською «від найменування Італійського містечка Турин, в якому вона зберігається». https://www.youtube.com/embed/mjixI50dEZk

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді