Усікновення голови Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна. Дні пам'яті: Січень 7, 24 лютого, Трав 25, 24 червня, Серпень 29,Вересень 23, 12 жовтня. Про мученицьку кончину святого Іоанна Хрестителя в 32 році по Різдві Христовому розповідають Євангелісти Матфей (Мф. 14, 1-12) і Марк (Мк. 6, 14-29). Після Хрещення Господнього невинний Іоанн Хреститель був поміщений у в'язницю Іродом Антипою, Лісанія, керуючим Галілеї. Після смерті Ірода Великого римляни поділили місцевість Палестини на 4 частки і в усякої частки поставили керуючим власного ставленика. Ірод Антипа одержав від імператора Августа в управління Галілею. Пророк Всемилостивий безперешкодно викривав Ірода через те, що він, залишивши законну дружину, дочку аравійського короля Арефи, злочинно жив разом з Іродіадою, дружиною власного брата Пилипа (Лк. 3, 19, 20). В день свого народження Ірод зробив банкет аристократам, до старших і до тисячників. Дочка Іродіади Саломія танцювала перед постояльцями і сподобалася Іродові. В вдячність дівчині він присягнувся віддати все, що тільки попросить, в тому числі і до п'ятдесяти відсотків власного королівства. Злісна дочка згідно поради власної злісної мами Іродіади благала віддати їй невідкладно на блюді голову Іоанна Хрестителя. Ірод засмутився. Він побоювався помсти Божої через смертовбивство пророка, якому сам раніше підпорядковувався. Побоювався він і народу, який обожнював святого Предтечу. Однак через постояльців і безтурботну клятву він повелів відсікти голову святому Іоанну і дати Саломії. Згідно з переказами, губа мертвої голови проповідника ще раз розкрилися і сказали: "Ірод, не повинно тобі володіти дружиною Филипа, брата твого"​​. Саломія взяла тацю з головою святого Іоанна і віднесла своїй матері. Злісна Іродіада сколола язик пророка голкою і закопала його святу голову в нечистому місці. Однак богобоязлива Іоанна, дружина урядника Іродового Худзи, похоронила святу голову Іоанна Хрестителя в глиняній посудині на горі Оливній, де в Ірода була своя ділянка території (придбання правдивої голови святкується 24 лютого). Святе тіло Іоанна Хрестителя взяли його вихованці і поховали в Севастії, услід за тим, в цьому місці здійснився злочин. Після вбивства святого Іоанна Хрестителя Ірод продовжував верховодити ще деякий час. Понтій Пилат, керівник Іудеї, вислав до нього зв'язаного Ісуса Христа, над Яким він насміявся (Лк. 23, 7-12). Кара Всевишнього здійснилася над Іродом, Іродіадою і Саломією ще при їх земному житті. Саломія, переходячи взимку річку Сікоріс, провалилася під ожеледицю. Ожеледиця здавила її так, наче вона висіла тулубом у воду, а голова її перебувала під льодом. Подібно того, як вона танцювала ногами по землі, нині вона, начебто танцююча, виготовляла немічні переміщення в холодній воді. Отак вона висіла до тих часів, поки загострена ожеледиця не прорізала її шию. Мертве тіло її не було знайдено, а голову принесли Іроду з Іродіадою, як колись принесли їм голову святого Іоанна Предтечі. Аравійський правитель Арефа в помсту через безславність власної дочки направив армію супроти Ірода. Зазнавши поразки, Ірод піддався злу римського правителя Кая Калігули (37-41) і був разом з Іродіадою засланий в ув'язнення до Галії, а пізніше до Іспанії. Слідом за тим вони були поглинені землею. На згадку усікновення голови святого Іоанна Хрестителя Церквою встановлене свято і великий піст як уявна скорбота християнин про насильницьку погибель великого Пророка. Тропар та кондак Тропар, глас 2: Пам’ять праведного з похвалами, і тобі вистачає свідчення Господнє, предтече, бо ти показався воістину і від пророків чесніший, бо у струях сподобився хрестити Проповіданого. Тому за істину пострадав ти, радуючися, благовістив ти і тим, що в аді, Бога, явленого в тілі, що взяв гріх світу і подає нам велику милість. Слава: Кондак, глас 5: Предтечі славне усікновення було якось божественним задумом, щоб і тим, що в аді, проповів Спасове пришестя. Нехай, отже, ридає Іродія, що випросила беззаконне вбивство, бо возлюбила не закон божий, ні живий вік, але — лукавий і дочасний. І нині: Богородичний, глас 5: Радуйся, двері Господні непроходимі, радуйся, стіно і покрове тих, що прибігають до тебе, радуйся, пристане, бурями не навіщувана і подружжям незаймана, що родила плоттю Творця твого і Бога. Молитись не переставай за тих, що оспівують і поклоняються Різдву твоєму. Діяння святих апостолів 13, 25-33 В тих днях, сповнивши свій шлях, Іван мовив: Я не той, за кого ви мене вважаєте; он іде за мною той, якому я не гідний розв’язати взуття його. Мужі брати, сини роду Авраама, і ті між вами, що бояться Бога! Вам послане слово цього спасіння. Та мешканці Єрусалиму і князі їхні не визнали Його, і засудивши Його, сповнили слова пророків, які читаються щосуботи. І не знайшовши в Ньому ніякої смертельної вини, вимагали у Пилата вбити Його. А коли виконали все, що було написано про Нього, зняли Його з хреста і поклали до гробу Та Бог воскресив Його з мертвих, і Він багато днів являвся тим, що прийшли з Ним з Галилеї в Єрусалим, які й тепер є Його свідками перед народом. І ми звіщаємо вам ту обітницю, що була дана батькам нашим. Бог її здійснив нам, їхнім дітям, воскресивши Ісуса. Євангеліє від Марка 6, 14-30 В той час почув Ірод цар слухи про Ісуса Христа, бо явне стало ім’я Його, і сказав, що Іван Хреститель встав із мертвих, і тим-то сили діються через нього. Інші го ворили, що то Ілія, а інші казали, що то пророк є або як один з пророків. Почувши ж, Ірод сказав, — це Іван, якому я відтяв голову, він встав з мертвих. Той бо Ірод, пославши, схопив Івана і зв’язав у в’язниці задля Іродіяди, жінки Фи-липа, брата свого, тому що оженився з нею. Бо Іван говорив Іродові: Не годиться тобі мати жінку Филипа, брата твого. Іродіяда же гнівалася на нього і хотіла його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Івана, знаючи його як чоловіка праведного і святого, і беріг його; і слухавши його, багато чинив, а слухав його залюбки. І як настав пригожий день, коли Ірод на свої уродини справляв вечерю своїм князям і тисячникам та старшим галилейським, і як увійшла дочка тієї Іродіяди і танцювала, і угодила Іродові й возлежащим з ним, сказав цар дівчині: Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі, хоч би й половину мого царства. Вона ж, вийшовши, сказала матері своїй: Чого просити? А ця сказала: Голову Івана Хрестителя. І зараз, ввійшовши з поспіхом до царя, просила, кажучи: Хочу, щоб ти негайно дав мені на блюді голову Івана Хрестителя. І прескорбний був цар, та ради клятви і задля возлежащих з ним не хотів їй відмовити. І зараз післав цар прибічника і звелів принести голову його. А він пішов і усікнув його в в’язниці. І приніс голову його на блюді і дав її дівчині, а дівчина дала її матері своїй. А ученики його, почувши, прийшли і взяли тіло його й положили його у гробі. І зібрались апостоли до Ісуса і сповістили Йому все, що робили і чого навчали. https://www.youtube.com/embed/2LKt3FMgq-Y

Патріархів царгородських, святого Олександра, Івана і Павла Святий Олександр мав 73 роки, як скоро його обрали царгородським патріархом. Але він ще 20 років управляв патріархатом у неспокійну епоху єретика Арія, який заперечував божество Ісуса Христа. Олександр жертовно діяв над порятунком довірених йому душ і направляв до Христової віри майже всіх язичників. Одного разу під час диспуту між християнськими богословами і поганськими філософами Олександр вніс пропозицію язичникам обрати зі свого середовища найученіших мужів. І скоро той почав говорити, Олександр раптово повелів йому: "Силою Ісуса Христа наказую тобі замовкнути!". Після даних слів філософ не зміг вимовити ні слова, поки Олександр дозволив йому розмовляти. Напевно Боже чудо вплинуло на язичників дуже сильно. Представник патріарха Олександра брав участь у Вселенському Соборі 325 року в Нікеї. Закінчив Олександр своє праведне життя 340 року. Спільно зі св. Олександром, Храм згадує у церковному богослужінні ще 2-х інших патріархів, а конкретно Івана ІІІ і Павла IV. Патріарх Іван з'явився в Азії, в містечку Антіохії, і перед висвяченням на священика був захисником. Антіохійський патріарх послав його, як власного представника, в Царгород, в і в цьому місці він скоро став популярний як "грамотій схоластик". Як тільки він видав збірку канонів церковного права, на нього направив інтерес імператор Юстиніан і в 565 році покликав його на Константинопольського патріарха. У час свого урядування він збільшив і відредагував свою збірку церковних канонів, додав до неї кілька розділів з цісарського цивільного права і цим підготував видання важливої книги церковних законів, що відома в Східній Церкві як "Номоканон". Св. патріарх Іван ІІІ помер 577 року. У 780 році Царгородським патріархом став Павло IV Новий, що походив з грецького острова Саламіни. Коли цариця Ірина стала управителькою держави, патріарх Павло старався про віднову пошанування святих ікон. Згодом він зрікся престолу і в 784 році пішов до монастиря. Аж до своєї смерті він заохочував єпископів Другого Вселенського Собору в Нікеї, щоб осудили іконоборчу єресь, що врешті й відбулося 787 року. Останні дні свого святого життя патріарх Павло провів у пості і сердечних молитвах. https://www.youtube.com/embed/vptwAEhlsgE

Погодні умови у ближніх містах "Зарваниця"

Погода

Погода у Києві

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Львові

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Тернополі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода у Теребовлі

вологість:

тиск:

вітер:

Погода в Одесі Погода в Ужгороді