Святі мученики Флор і Лавр. Мученики Флор і Лавр були рідними братами не зовсім тільки по плоті, та й по духу. Вони жили в II столітті у Візантії, потім переселилися до Іллірії «нині Югославія». За ремеслом брати були каміняобробниками «їх вчителями в цьому мистецтві були християни Прокл і Максим, від яких брати вивчилися і благочестивого життя». Правитель Іллірії Ликаон послав братів у сусідню область для роботи над споруджуванням язичницького храму. Святі трудилися на будівництві, роздаючи зароблені кошти жебраком, самі дотримувалися вимогливого посту і невпинно молилися. Одного разу син місцевого жерця Мамертін безтурботно підійшов до будівництва, і осколок каменю потрапив йому в око, сильно зіпсувавши його. Святі Флор і Лавр обнадіяли розгніваного батька, що нащадок його отримає зцілення. Вони взяли юнака до себе і наставили вірі в Христа. Після того, як хлопець визнав Ісуса Христа Справжнім Всевишнім, брати помолилися про нього, і очі вилікувались. При вигляді такого чуда батько юнака також увірував в Христа. Коли споруда храму була закінчена, брати зібрали християн, допомагають при будівництві, розтрощили ідолів і поставили в східній частині храму святий хрест. Всю ніч вони провели в молитві, осяяні небесним світлом. Дізнавшись про це, начальник області засудив до спалення колишнього жерця Мамертіна з його сином і 300-т християн. Мученики Флор і Лавр, відправлені до правителя Лікаон, були кинуті в порожній колодязь і були засипані землею. Через багато років святі мощі страждальців Флора і Лавра були знайдені нетлінними і перенесені до Константинополя. В 1200 роках їх бачив новгородський паломник Антоній; близько 1350 років глави страждальців в монастирі Вседержителя бачив Стефан Новгородець. В Минее за серпень сказано, що на Русі святих страждальців Флора і Лавра шанують як піклувальників сімейної худоби. Це шанування з'явилося ще в античні часи, і по всій Російській землі святково святкується день пам'яті цих святих. За усним переказом, що зберігся в Новгородській землі спогад, з відкриттям мощів святих страждальців Флора і Лавра припинився падіж худоби. І тоді почалося шанування святих як піклувальників коней. Це шанування, ймовірно, прийшло на Русь з Балкан - вітчизни святих братів. Конкретно там з'явився переказ про те, що мученики Флор і Лавр були вивчені Архангелом Міхаїлом мистецтву правити кіньми. У старих іконописних оригіналах Русі дається наставляння, що святі Флор і Лавр зобов'язані бути написані з жеребцями, яким вони благодіють. І до цього дня у багатьох храмах та музеях Росії збереглися ікони святих Флора і Лавра із зображенням коней. Найбільше поширення отримав сюжет «Чудо про Флора і Лавра». https://www.youtube.com/embed/EXbTeQbN1UA
Маленьке Чудо В Зарваніці Історія Зарваниця - село Теребовлянського району Тернопільської області. Розміщений на заході району, на лівому березі річки Стрипа. Народонаселення - 305 осіб «2003». Для християн усього світу Зарваниця знаменита чудотворною іконою і чудодійним джерелом, у якого з'являлася Божа Матір. На даний момент на цьому місці побудовано комплекс церковних споруд, що належать Українській Греко-Церковній Церкві. Легенда Є кілька версій найменування села. За народними переказами, початку зародження Зарваниці пов'язуються з появою чудотворної ікони Богоматері. Місцевість над Стрипою стала надійним притулком християнства під час наступу монголів на місцевість України. Коли в 1240 році був просто зруйнований Київ, уцілілі монахи побігли на захід. Собор Зарваницької Матері Божої Один з київських ченців чудом врятувався від ворожих нападників і опинився на галицькому Поділлі в лісах над рікою Стрипою. Довге скітальство і нестерпний голод так сором'язливість його, що, умиротворений надією на допомогу Богоматері, чернець заснув. У сні відкрилась перед ним райська місцевість: оточена чарівним серпанком долина, шита різнокольоровими квітами і освітлена дивним сяйвом. У його блиску виникла Мати Божа з 2-ма ангелами, які тримали в руках білосніжні лілії. Монах впав перед Пречистою Дівою Марією на коліна. Вона з усмішкою подала йому в руки омофор. Прокинувшись, побачив примітну рівнину, оточену віночком густого лісу. Раптом в росяній травичці засвітилося джерело чистої води, а над ним спалахнула небесним світлом ікона Пресвятої Діви Марії з малесеньким Ісусом на руках. Монах згадав сон і склав поклін Пречистій. Це місце, де зарвав його сон, іменував Зарваницею. Потім він вибудував біля кринички каплицю і помістив у ній ікону Богоматері. Сюди, почувши про чудо, стали прибувати люди і поселятися. З віком в комфортному видолинку виросли церква і монастир, селянські обійстя. Так почалася Зарваниця. https://www.youtube.com/embed/jE4PMujFhEg
Шановні користувачі порталу!
Інформацію на цьому сайті розміщують звичайні християни , котрі не мають жодного відношення до монашого чи священничого життя. Портал був створений суто для розповсюдження інформації про життя святих та релігійні свята, що відбуваються згідно православного календаря. Також на сайті ви можете отримати інформацію про події в Зарваниці, розклад прощ, тощо.
Мета цього порталу не є реклама чи поширення її.Звертаємо вашу увагу на те,що будь-які ваші відгуки та пропозиції ви можете залишити скориставшись зворотним зв'язком.
До вашої уваги – на сайті були створені Галерея малюнків а також відеогалерея де ви зможете переглянути фото і відео , що мають відношення до Зарваниці та до святих. Ці сервіси ще перебувають в допрацюванні, але ви вже можете переглядати те що вже викладено. Докладніше на сторінках фотогалереї та відеогалереї.
Дякуємо за увагу. Адміністрація сайтувологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер:
вологість:
тиск:
вітер: